Привіт! Я не знаю,що мені робити,я закохалась в свою подругу! Зі мною таке вперше. МИ з нею дружимо майже вже рік,і за цей час пережили кучу різних моментів. Ми розуміємо один одного з пів слова. Я впевнена,що це більше ніж закоханість,я не можу признатись їй в тому,адже не знаю,чи це взаємно,і боюсь порвати дружбу(. А також я знаю,що це суперечить релігії,та законові природи. Я старалась себе переконати зупитинитись,але не можу,адже серце не дає,коли вона поряд я втрачаю голову,бо я зрозуміла,що ще ніколи так нікого не кохала? Як мені далі бути ?(( Мені дуже важко,адже я хочу бути з цією людиною.Можливо я хвора?
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Привіт, Торі. Ти не хвора. Так часто трапляється. Ситуація описана тобою не проста, і перш ніж робити якісь висновки, мені хотілось би дізнатись більше про тебе.
Чи є в тебе інші друзі, крім подруги?
Чи були в тебе стосунки з хлопцями?
Чи є в тебе сестри/брати...Як ти живеш,чим займаєшся?
Чи помічала раніше за собою, що захоплюєшся дівчатами?
Доповнення від автора питання·
Так звісно,що друзі в мене є,і досить хороші,але вона накращий друг з усіх.І відносини з хлопцями теж були,але правда не настільки,щоб доходило до інтиму.Раніше таке бувало,що я закохувалась в хлопців,і могла їм про це сказати,але частіше отримувала не взаємність.А останнім часом набридло шукати хлопців,вирішила,що це мене само зайде. А те,що закохалась в цю дівчину,так вийшло спонтанно і настільки сильно,що я просто не знаю навіть чому?Мабуть,через те,що ми дуже схожі,в нас багато спільного,навіть думки одночасно могли говорити,це як кажуть споріднена душа Це вперше,раніше ніколи не цікавилась дівчатами,могла бути там суто дружня симпатія.Але я замітила,що дуже сильно могла привязуватись до людини,з якою сильно хотіла дружити. В мене є брат і сестра,молодші.Я живу не погано,вчусь в університеті.Займаюсь спортом,люблю книги,фільми. Правда часто не гаразди у відносинах з батьками.Я живу по християнськи і усвідомлюю,що це великий гріх закохуватись в протилежну стать,але намагаюсь переступити через себе,але це дуже важко,адже не хочеться втрачати цю людину,яку ти дуже любиш,вже стільки часу.Навіть якщо й не судилось бути разом,хочеться,щоб вона була з достойною людиною,яка її любитиме і зробить щасливою.
Торі, я бачу, що тобі не просто з цими почуттями. Я співчуваю тобі, і хочу допомогти.
Що саме тобі подобається в цій дівчині? Ти написала, що ви дуже схожі...а що ще? в чому це проявляється?
Торі, чи є в тебе такі люди, яким ти змогла би це розповісти, які могли би тебе підтримати?
Ти пишеш про гріх, але я чітко памятаю "Люби свого ближнього, як самого себе". А в твоїх повідомленнях я не бачу навіть натяку про сексуальні стосунки з подругою...тільки закоханність, спільні інтереси, близькість. На данному єтапі не бачу нічого гріховного, але розумію твоє почуття провини.
Вважаю, що тобі потрібно заручитись підтримкою людини, яка не буде тебе оцінювати, звинувачувати, соромити... Спробуй знайти таку людину серед близьких. Також такою людиною може стати психолог. Психолог не ділить ситуцію на "погано" та "добре", не оцінює поведінку та мотиви. Психолог допоможе знайти рішення, яке буде підходити саме тобі.
Доповнення від автора питання·
Мені в ній все подобається,навіть важкість складного характеру,який підсилу розуміти лише мені. А щодо сексуальних стосунків,то в мене виникає таки бажання поцілунку((.Вона мені довіряє найбільше,і все розказує,в неї також не поладки в сімї,її ніхто не сприймає так як я,настільки добре,такою яка вона є.Мабуть я нікому не довіряю найбільше крім неї,навіть батькам,я їм про це не можу сказати,адже це буде щось жахливе.Вони мене не зрозуміють як і завжди.А через це постраждаю найбільше я,адже мене можуть багато в чому обмежити.А я хочу жити,так як живу,студентським життя,бути вільною,а не постійно вдома,робити роботу,і слухати сварки батьків.
Доповнення від автора питання·
І на психолога потрібні гроші,а я живу за стипендію,і трохи підтримкою батьків.Тому я зайшла на цей сайт,щоб хоч якось зарадити.Ми з нею схожі тим,що в нас однакові смаки,поглади на все,ті ж думки,розуміння одне одного.
Торі, розумію твої обмеження. Як матеріальні, так і в спілкуванні. Але з кожним новим повідомленням, тема стає більш широкою. Вважаю, що вона не для широкого обговорення на сайті. Є різні можливості роботи з психологом. Наприклад, у нас в місті є психологи, які тільки формують свою практику. Є можливість знайти молодого спеціаліста (якому потрібно писати диплом, або який консультує за невеликий гонорар), та домовитись на декілька індивідуальних консультацій. Думаю, у твоєму місті також є така можливість.
Якщо будуть ще запитання-пиши. З радістю відповім.
Доповнення від автора питання·
Я мабуть,тут більше вже не писатиму,адже,це справді дуже вже відверто.Якщо я так менш більш пояснила свою ситуацію,чи не могли б ви мені щось порадити сама,окрім ще додаткової допомоги запропонованої вами.Як я маю дальше робити? Окрім того,що потрібно спілкування з психологом.
Торі, доречно тут писати,чи ні-вирішувати тобі. Я підтримаю твоє рішення.
Я би порадила тобі обговорити це з кимось близьким.
Якщо раніше ти не помічала захоплення дівчатами-можливо,це не те,чим здається. Можливо, тобі сумно і потрібен друг,який буде тебе розуміти. Можливо, ти бачиш в подрузі ті риси (характер,зовнішність), які хотіла би мати сама? Навіть, якщо ти зрозумієш, що насправді закохалась в дівчину-це не смертельно. Головне, щоб в тебе була підтримка, щоб було з ким порадитись та обговорити все.
В будь якому випадку, я бажаю тобі прислухатись до себе, щоб зрозуміти,що насправді тобі потрібно.
Все буде добре! Можливо, тобі вдасться перестати себе винити та соромити. Пиши, якщо буду потрібна.
Ответ отредактирован автором 27-10-2015 13:05:13
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
