Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Поза всяким сумнівом, ми жахливо нещасні, якщо абсолютно розсудливі.»
Питання від: nika88 Вік: 24

Как забыть насилие?

Здравствуйте. 5 лет назад я пережила изнасилование. Сейчас вроде бы все нормально. Но иногда хочется рассказать кому-то об этом. Я выбираю человека, долго с ним общаюсь, потом рассказываю. Но потом жалею. А в следующий раз все повторяется. Как забыть и никому не рассказывать это происшествие?
Вподобали: 1 з 1
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Здравствуйте, nika88.
Я думаю, что забыть насилие невозможно! Из того, что Вы пишете, можно предположить, что изнасилование Вы пережили, но не прожили. И, возможно, Ваше поведение - это попытки (похоже неудачные, так как это повторяется) таким образом справиться с этой травмой.
Скажите, чем я могу быть Вам полезен?
Доповнення від автора питання ·
Дмитрий Георгиевич, спасибо за ответ. Я все же попытаюсь это забыть, поскольку другого выхода просто не вижу. Всего доброго.
Добрый день! Забыть правда тяжело, но можно поменять свое отношение к этому. Когда Вы рассказываете другим о травме - Вы делитесь своим горем и от этого становится легче. Предполагаю Вы потом вините себя за содеянное..
Выберите себе психолога и доверьте ему свою боль, травму и с ним проживете эти чувства.
Nica, ваша психика пытается справится с травмой и рассказывая об этом много раз происходит постепенное выздоровление. Другое дело, что делаете это вы с разными людьми и потом еще и переживаете по этому поводу.
Вам действительно нужно выбрать специалиста и поработать с этим страшным происшествием в вашей жизни. Только так вы сможете постепенно забыть об этом и не чувствовать такой потребности рассказывать.
Здравствуйте. Правда то, что наша память хранит все события, которые произошли с нами. Но правда и в другом, что наша память бывает разной. Травматическая память (о психотравмирующих событиях) не дает нам спокойно, комфортно жить, постоянно напоминает о тех негативных событиях, не зависимо от нашей воли "всплывают" события и заставляют человека переживать их снова. Но есть у нас и другая память, которая не вызывает у нас негативных эмоций и не причиняет нам боль. Так вот задача психотерапии перевести сведения (файлы) травматической памяти в биографическую. Это работа трудная , но ее стоит сделать, чтобы жить и радоваться жизни. Кстати большую часть работы Вы уже сделали самостоятельно и осталось сделать совсем не много. Счастливо.
Доповнення від автора питання ·
Всем большое спасибо за ответы. Не ожидала такого количества откликов. Может быть когда-то заставлю себя пойти к психологу. Сейчас мне просто страшно это сделать. Я боюсь рассказывать о том, что я вошла в ту квартиру сама. Ненавижу себя за это. Даже сейчас мне стыдно это писать. Кажется, что с меня будут смеяться.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.

Пов'язані матеріали

Більше питань та статей на цю тему.

Пов'язані питання