Виховання дитини

Доброго дня, Галино!
В чому полягають заборони?
Дитина намагається отримате те, чого хоче, інколи навіть таким способом, вона вчяиться.
"Але найгірше в цій ситуації те, що моя нервова система вже на грані..." - це про що для Вас?
Чи є хтось, хто допомагає Вам у вихованні дитини?
-

Галино, доброго дня!

Так, розумію вас! Щоб витерпіти кризові прояви дворічної дитини, необхідно багато сил і любові. А для цього необхідно потурбуватись про себе і свої особисті потреби.

Окрім того, стратегія виховання теж може змінюватись - дитина росте і потреби її змінюються, і стосунки між вами теж повинні змінюватись. Щоб прожити кризовий період важливо знати і враховувати особливості кризи "Я сам", та грамотно реагувати.

Галина, нажаль батькам доводиться проходити крізь дитячі капризи, адже дитина намагається отримати бажане тими засобами, якими володіє. А батьки часто вимушені відмовляти дитині.
Можливо, якщо Ви більше дізнаєтесь з літератури про кризу 3 років, то знайдете там певні відповіді.
Але загалом важливо пам’ятати, що дитина проходить певні етапи розвитку, і криза 3 років дуже важлива для становлення її особистості - формується образ Я, дитина починає усвідомлювати себе окремо від дорослого «Я сам».
Саме цим обумовлено намагання дитини замість спільної діяльності разом з дорослим (як це було до цього віку) – відокремитися , бути самостійним.
Криза полягає в Невідповідності ПРАГНЕННЯ дитини до самостійності та її реальних МОЖЛИВОСТЕЙ.
Ще не може, але вже хоче. Тому чинить опір дорослим, протестує, упирається.
Загалом нормальний вихід з цієї кризи забезпечується за рахунок переходу дитини до сюжетно-рольової гри, в якій дитина вже може виконувати дії дорослих, але у грі («варити обід», «ходити в магазин», тощо). Тобто дитина стає дорослою, але подумки.
Це загалом. Але Вам краще було б поспілкуватися з психологом у вашому місті очно, тому що важливо виявити індивідуальні особливості вашого ставлення до процесу виховання (можливо має сенс знизити кількість вимог, чи змінити саму інтонацію, з якою Ви ці вимоги висуваєте). До того ж важливо розібратися, як можна було б знизити вашу роздратованість загалом, наприклад, організувавши ваш відпочинок від процесу виховання, чи задовольнивши інші актуальні для Вас потреби.
А ще так буває, що мама хоче бути «гарною мамою», але чомусь вважає, що це означає, що дитина буде завжди слухатися, а вже як дитина вередує, то «це напевно я щось не так роблю, адже від мене залежить поведінка дитини». Але ж діти можуть хотіти те, що шкідливо, а інколи й небезпечно, бо їм цікаво, і цими бажаннями не може керувати ніхто, навіть «дуже гарна мама»)))

Ответ отредактирован автором 01-11-2017 16:00:40