Закрытые в себе эмоции и отсутствие уважения к себе
Иногда, во время очередного порыва, мне кажется что эту плотину однажды прорвёт, и я сделаю что-то ужасное. Наговорю, накричу брату все обиды и претензии к его поведению - а он то вспыльчивый, ему покричать на раз два, ему легче. Это я треплю всю сознательную жизнь и зарываю обиду поглубже внутрь, потому что до сих пор ощущаю какое-то психологическое давление с его стороны. Я - подросток-студент, он - уже выпускник, сам зарабатывает деньги. Из-за этого мне самой кажется, что я не имею права возмущаться им так же, как он возмущается мной. Мне вообще часто кажется, что я ничего не достойна, из-за чего я всегда пасую и отступаю перед, буквально, всем, решая скромно и благородно оставаться в тени, как всегда и делала. А вроде бы я уже справилась с боязнью людей, не боюсь теперь браться за сложные задачи, но в итоге всё равно чувствую глубоко внутри себя, что я себя не уважаю, и не уважаю уже очень давно.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.