Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Ніколи ми не буваємо такими беззахисними перед обличчям страждання, як к...»
Питання від: Ася Вік: 16

Проблемы в семье

Здравствуйте. Меня зовут Анастасия, мне почти 16.
Сегодня я не впервые поссорилась с сестрой из-за того, что я ей помогла с компьютером, а она потом подумала, что я что-то нарушила, наорала на меня матом. Как оказалось, все было в порядке, она просто не до конца разобралась. Она не извинилась. Никогда не извиняется, даже если не права. У меня такое чувство, что всех должны заботить только ее чувства. А я как будто не человек. У меня нет чувств. Она со мной ругается из-за того, что я не думаю ни о ком, кроме себя. Редко проявляю инициативу в бытовых делах. Но когда меня просят, я делаю. Я работаю. У меня 2 работы (в английском клубе и копирайтером в интернет-магазине), иногда подрабатываю ещё на разных фестивалях. Я практически не прошу денег у мамы и сестры. Стараюсь себе покупать все самостоятельно.
Сестра говорит, что я работаю для себя, а для них я ничего не делаю и не думаю о других вообще. Живу в свое удовольствие. Утонченная эгоистка. Я знаю, что не идеальна, но я стараюсь развиваться, показывать, что я способна чего-то добиться. Просто со стороны я не вижу искренней поддержки. Сестра говорит, что когда я вырасту, то я и забуду о них. Говорит, что они мне нужны только чтобы обеспечивать.
Понимаете, просто до 14 лет (тогда я ещё не работала) я требовала любви, я старалась им угодить, быть такой, как они хотят. Но стоило мне допустить ошибку на меня кричали матом, выгоняли из дому ( на словах конечно), говорили, что не любят. А я плакала. Потому что думала, что делаю недостаточно. Я начала работать. И сейчас, немного повзрослев, я стала пофигистически относиться к их крикам, к скандалам. Не так воспринимаю все. Иногда бываю агрессивна. Но все равно больно. И они недовольны, что я стала пофигисткой, на все мне наплевать. Но никто не думает о том, что относятся по-скотски ко мне. Я всегда остаюсь виновной во всем, плохой. Зато старшая сестра всегда права, даже когда это не так. И мне постоянно нужно извиняться, даже если моей вины нет. И никого не волнует мое мнение . Посоветуйте что-нибудь.
Вподобали: 1 з 1
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Добрый вечер, Ася.
Маленькому ребенку больше всего на свете нужна любовь и забота, это способ выживания. В то же время родители внушают, что любовь нужно заработать, в Вашем случае как Вы написали - угождать родителям. А стоит оступиться и ребенок «плохой», любить его не за что. Таким образом формируется большое количество внутренних и психологических трудностей. Формируются ошибочные выводы и убеждения, которые в дальнейшем могут очень мешать по жизни. Важно работать именно с ними.
Подумайте чего Вы хотите? Если Ваши близкие не изменятся, хотите ли проводить свою жизнь угождая им, а не себе? Почему нужно извиняться, даже если Вашей вины нет? Для чего Вам это?
С Уважением Анастасия
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.

Пов'язані матеріали

Більше питань та статей на цю тему.

Пов'язані питання