Питання від:
Богдан
Вік:
21
Як стати впевненим у собі? Як не вважати себе нікчемою і своє життя нікчемним?
Доброго дня!
Мені 21 в мене немає друзів і немає дівчини. Якщо друзі в мене були (вони і є, але я відношу їх до розряду ''знайомі'', бо я з ними швидше деградує, ніж вдосконалюсь), то дівчини не було (в моєму оточенні не має дівчат,).
В моєму оточенні дівчата були лише в школі, і то моє спілкування з ними було на дуже низькому рівні і тільки в межах школи.
Я брав участь в різних заходах у школі в якості ведучого, в парі з дівчинкою, дехто казав, що ми були б гарною парою поза сценою, але в тих словах відчувалась нотка сарказму. Та і дівчина, завжди обурювалася. Загалом до мене ніхто не виявляв симпатію.
В школі було моє перше невзаємне кохання, яке взагалі мене вибило з колії.
Аналізуючи зараз своє життя, я розумію, що мене ніхто не розглядав як потенційно можливого хлопця для стосункі
Я не красивий(мені ніхто не казав, що я красивий, а про те що я не красивий казали декілька разів), в мене виражена асиметрія обличчя, негарно розміщені зуби (через що я сміюсь тільки наодинці, або з дуже близькими людьми і через це я вважаю себе людиною без гумору, а дівчатам такі не подобаються), мені не подобається мій тип фігури, і моє волосся.
Загалом я собі ніколи не подобався..... Через це я ненавиджу себе, і своїх батьків, які дали мені це життя, яке я ненавиджу...вони такі бовдури, що в завжди мене порівнювали з кимось(що хтось такий хороший, а ти такий поганий..слова ''молодець'' я від них не чув)...не дивно, що я тепер вважаю себе гіршим від когось, у чому небудь, моя підсвідомість сама мене порівнює..
Моє почуття нікчемності збільшилось після невзаємного першого кохання
Мені не комфортно перебувати в місцях великого скупчення людей, особливо, якщо багато красивих дівчат....Буває, що деколи втанавлюєш зоровий контакт з дівчиною, або просто відчуваєш на собі погляд дівчини, то виникає таке враження, що вона думає ''ну і урод'', ''як можна бути таким некрасивим'', ''гірше вже бути не може''....і зразу хочеться провалитися під землю, зникнути з цього світу
Я не можу навіть підійти познайомитись до дівчини, через те, що я боюсь її насмішок (я не такий вже й урод, щоб з мене сміятися, просто я не дуже красивий, але буває й гірше)
І ще я не вважаю себе цікавим. Я не знаю про що розмовляти з дівчиною
Бо я дуже довго не знав що я хочу і ніяк не розвивався. За 5 років 2 книги і бузглузді фільми і серіали, не було хобі. З 2019 року я почав читати або слухати аудіокниги про бізнес Та і фільми про те саме.
Зате з'явилось хобі: шахи, cash flow, монополія і більярд)
Мені 21 в мене немає друзів і немає дівчини. Якщо друзі в мене були (вони і є, але я відношу їх до розряду ''знайомі'', бо я з ними швидше деградує, ніж вдосконалюсь), то дівчини не було (в моєму оточенні не має дівчат,).
В моєму оточенні дівчата були лише в школі, і то моє спілкування з ними було на дуже низькому рівні і тільки в межах школи.
Я брав участь в різних заходах у школі в якості ведучого, в парі з дівчинкою, дехто казав, що ми були б гарною парою поза сценою, але в тих словах відчувалась нотка сарказму. Та і дівчина, завжди обурювалася. Загалом до мене ніхто не виявляв симпатію.
В школі було моє перше невзаємне кохання, яке взагалі мене вибило з колії.
Аналізуючи зараз своє життя, я розумію, що мене ніхто не розглядав як потенційно можливого хлопця для стосункі
Я не красивий(мені ніхто не казав, що я красивий, а про те що я не красивий казали декілька разів), в мене виражена асиметрія обличчя, негарно розміщені зуби (через що я сміюсь тільки наодинці, або з дуже близькими людьми і через це я вважаю себе людиною без гумору, а дівчатам такі не подобаються), мені не подобається мій тип фігури, і моє волосся.
Загалом я собі ніколи не подобався..... Через це я ненавиджу себе, і своїх батьків, які дали мені це життя, яке я ненавиджу...вони такі бовдури, що в завжди мене порівнювали з кимось(що хтось такий хороший, а ти такий поганий..слова ''молодець'' я від них не чув)...не дивно, що я тепер вважаю себе гіршим від когось, у чому небудь, моя підсвідомість сама мене порівнює..
Моє почуття нікчемності збільшилось після невзаємного першого кохання
Мені не комфортно перебувати в місцях великого скупчення людей, особливо, якщо багато красивих дівчат....Буває, що деколи втанавлюєш зоровий контакт з дівчиною, або просто відчуваєш на собі погляд дівчини, то виникає таке враження, що вона думає ''ну і урод'', ''як можна бути таким некрасивим'', ''гірше вже бути не може''....і зразу хочеться провалитися під землю, зникнути з цього світу
Я не можу навіть підійти познайомитись до дівчини, через те, що я боюсь її насмішок (я не такий вже й урод, щоб з мене сміятися, просто я не дуже красивий, але буває й гірше)
І ще я не вважаю себе цікавим. Я не знаю про що розмовляти з дівчиною
Бо я дуже довго не знав що я хочу і ніяк не розвивався. За 5 років 2 книги і бузглузді фільми і серіали, не було хобі. З 2019 року я почав читати або слухати аудіокниги про бізнес Та і фільми про те саме.
Зате з'явилось хобі: шахи, cash flow, монополія і більярд)
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
