Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Той, хто навмисно говорить неправду, часто вважає свою брехню нешкідливо...»
Питання від: Bad Вік: 32

Розійтися чи спробувати налагодити відносини

Живемо з чоловіком три роки,є дитина 1 рік,Але відносини з кожним днем все гірше.Ще під час вагітності все змінилося,чоловік став байдужий.Перед пологами я лежала в лікарні,він жодного разу не прийшов до мене ,посилаючись на те що краще він заробить гроші тим більше вони нам потрібні ніж потратить час щоб провідати мене.Після народження дитини відносини стали ще гірші.Я постійно з дитиною,він на роботі,приходить пізно і йде рано,майже всі вихідні теж працює.Навіть коли мені потрібно десь терміново піти то треба до сліз вмовляти щоб посидів з дитиною.Коли прошу щоб зробив чоловічу роботу по дому то або забув або нема часу.Мені уваги не приділяє ,каже я втомився ,Я хочу спати.Якщо намагаюсь поговорити він каже все добре,або каже я так втомився що не маю сили говорити.Ми постійно сваримося,він каже що я сама собі накручую.Але це не так,Я бачу байдужість його до сім\'ї,до мене.Йому важливіше що про нього думають оточуючі і він краще і швидше допоможе комусь ,а не мені.Ось ситуація три дні було все добре,він приходив з роботи ми нормально спілкувалися,все наче добре.А вчора прийшов бачу погляд не той ,розмова не та,Я його щось запитую ,а він я так втомився я хочу спати в мене нема навіть сили говорити.І він такий холодний і чужий.Секс раніше був регулярно,зараз він знову я втомився в мене нема сил.Я думаю що в нього хтось є.Запитую напряму каже ні нема,Я просто втомився,якби ти Хоча б день так попрацювала я б побачив би що б ти говорила.Каже що він не такий і таких як він одиниці,він ніколи не зраджував і не буде.Що я сама собі все накручую.Але я бачу явну байдужість до мене.Він це все списує що втомився і на має сил.Я постійно на нервах,часто плачу,доходить до істерик ,які вже майже не можу стримати,дитина зеркалить і теж не спокійна.Вночі погано спить,він псіхує що не дає спати ,а він втомився і хоче відпочити.Коли між нами все нормально то і дитина спить вночі і не капризує вдень.Інколи мені здається що я його просто ненавиджу.Все частіше думаю про те щоб розійтися.Але зупиняє те що можливо це криза сімейних відносин чи дійсно я щось накручую собі,та і дитині потрібен батько адже вона його Дуже любить.А з іншої сторони дитина росте і бачить ці не здорові відносно і це впливає на її розвиток і емоційний стан.Допоможіть розібратися будь-ласка
Вподобали: 1 з 1
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Добрий ранок! Чи є у чоловіку те, заради чого варто працювати над стосунками? КолиВи одружувались, Ви кохали один одного? Чому Ви вийшли заміж за свого чоловіка?
Доповнення від автора питання ·
Я вже навіть і не знаю чи в ньому є щось щоб рятувати стосунки,Але коли ми нормально спілкуємося то мені здається що я кохаю його і мені з ним добре.Він не п'є,не курить,і гроші старається заробити,крутиться.Не можу навіть собі відповісти на це запитання.Можливо боюсь лишилися сама,Але і хочу щоб у дитини був батько.Ми з чоловіком живемо в громадянському шлюбі.Він не хоче розписуватись,каже штамп в паспорті нічого не значить.Аби між нами було все добре.На початку відносин ми кохали один одного.В нас були чудові стосунки.Прямо ідеальні.Таке відчуття було що ми знаємо один одного багато років.Ми довго не зустрічалися,з моєї сторони він мені був настілький мій ,настільки рідний що ми почали жити разом.Все змінилося після того як він пішов на нову роботу І я завагітніла(через рік спільного проживання)Дитину він хотів.
Доповнення від автора питання ·
В нас виходить замкнуте коло.Він каже що я винна у такому його відношенні до мене,адже я постійно не довольна,постійно дорікаю йому.А я це роблю через то що він мене сприймає як пусте місце,Я сиджу вдома,а він заробляє на сім'ю. Або якщо треба щось зробити і я місяцями його прошу.А коли вже доходить до того що я кричу що треба зробити то він каже що я істєрічка.Він за рік з дитиною виходив гуляти сам максимум 10 разів,а сім'єю разів 5 не більше.Він або на роботі,а якщо вдома то хоче відіспатись і відпочити(на роботі він фізично працює).Може дійсно проблема в Мені,допоможіть розібратися
Доповнення від автора питання ·
В здорових стосунках комфортним.Не боїшся задати питання щоб воно було вдалим.Коли є підтримка.Спілкування.коли довіряєш людині.Коли один одному завжди проиходиш на допомогу.Взаєморозуміння.(В нас його нема,він каже я його не розумію я кажу він мене не розуміє).Коли рішення приймаються спільно.Коли поважається думка.
Доповнення від автора питання ·
Батько матері зраджував.І це викрилось.Мати пробачила наче і жили вони далі,але часто були сварки між ними.Але з часом все наладилось.Я тяжко це переживала.А взагалі то відносини звичайні були.Батьки мені не говорили що люблять я їм не говорила,якось не було такого в сім'ї.Чомусь мені завжди здавалось що батьки мене не розуміють,Але відкрито поговорити я Ніколи не могла.
С рождением ребёнка отношения между парой меняются и это естественно, так как теперь в их жизнь вошёл ещё один человек.
Только жизнь у мужчины и женщины меняется по-разному.
У вас стало меньше социальной жизни, вполне возможно не хватает общения, рутинный уход за малышом может вызывать чувство цикличности, отсутсвие помощи со стороны близких ощущаться будто вас бросили, вы можете чувствовать себя одинокой и никому не нужной. С этими чувствами сталкиваются многие женщины, и очень важно, чтобы был человек , который в этот трудный период поможет, в первую очередь эмоционально.
У вашего мужа тоже непростой период, он стал отцом и для него это также может быть морально тяжело. Сложно понять какие он чувства испытывает, но в любом случае ему тоже нужно время, чтобы разобраться с ними.
Если возможности обратиться к специалисту нет, то сейчас все , что вы можете - это разговаривать с ним, проговаривать, что вы чувствуете, как вам тяжело, как вы нуждаетесь в его поддержке. Что вам особенно сейчас не хватает его заботы и любви, что может ваши отношения важнее и вы сможете пересмотреть его такую чрезмерную занятость и принять то, что лучше немного меньше зарабатывать, но быть больше вместе.
Дайте друг другу немного времени.

Ну а ребёнку в первую очередь нужна счастливая мама. И не важно, как она это счастье получает - с мужем или без, замужем или в гражданском браке, с регулярным сексом или тогда, когда захочется.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.

Пов'язані матеріали

Більше питань та статей на цю тему.

Пов'язані питання