Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 38 хвилин тому: «Доброго дня! Співчуваю щодо Вашої киці. Сама дуже люблю тварин і знаю, як їх втрата може боліти... На мою думку, те, що з Вами відбувається - це психосоматичні прояви: "Почалос»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 55 хвилин тому: «Добрый день. Это уже не похоже на обычную усталость или лень. Когда не хватает сил даже на еду, воду и душ, нужна серьезная помощь. Скажи сегодня родителю или другому взрослому, »
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 56 хвилин тому: «Доброго ранку Надіє. Звичка не з'являється сама по собі. Спершу формується якась глибинна потреба, про яку можна навіть не здогадуватися. І у Вашому випадку, на поверхні - це на»
Питання від: Богдан Вік: 21

Странная физическая и ментальная реакция на людей

При разговоре с людьми часто нервничают, начинаю говорить тише, запинаться, опускать взгляд. Часто при контакте с людьми могу сделать глупость, вроде открыть дверь к начальству и видя, что там люди не сразу закрыть дверь, а ещё и уточнить можно ли войти, что невежливо и вызывает в мою сторону шквал негатива. Плюс люди часто плохо реагируют на меня, я сам их больше боюсь, но из сплетен узнаю, что я странный, непонятный и наверное замышляю что-то плохое, хотя я самый обычный. Понимаете, я бы хотел думать, что все дело в моей неуверенности, но люди действительно невоспринимают меня, они видят во мне плохого человека, иногда странного, я им не нравлюсь, такое часто бывает, когда я даже и пары слов им не сказал. Что со мной не так? Я же чаще всего веду себя как все. Только напряжен больше и мало разговариваю. Но я ведь просто не очень умею находить темы для разговора с незнакомцами, я просто вежлив, но дальше не захожу. Да у меня стойкое ощущение, что я не такой, неправильный. Меня отвергают хотя у меня хорошая речь, ухоженный вид, обычное лицо, я не понимаю. Как я могу налаживать что-то, если я сразу воспринимаюсь в штыки? Поэтому у меня нет друзей, на работу меня не берут, потому что я им не нравлюсь. У меня все нормально, но я не могу жить среди людей. После каждого контакта я все больше убит, каждый контакт убивает во мне веру в изменения, может я просто не такой. Но и по классике я конечно не хочу жить, сейчас век когда социальное взаимодействие решает все, я проиграл даже не начав, здесь нельзя выжить без этого. Даже в детстве взрослые не любили меня. Я ведь самый обычный. Много читаю, пытаюсь найти себя, учусь чему-то, но какой толк, если я даже улыбаться специально не могу? А как без этого в мире. То то я и не могу больше жить, мне ничего не помогает.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Здравствуйте. "Да у меня стойкое ощущение, что я не такой, неправильный." - мир это наше отражение, пока у Вас есть эта убежденность, люди и будут к Вам так относиться. Нужно понять что у Вас с самооценкой, кто Вам внушил что Вы не такой, как родители реагировали на ваши неудачи и Ваши эмоции. Все это решаемо. Обратитесь к специалисту и в индивидуальной работе сможете во всем разобраться
Богдан, здравствуйте. Я бы Вам рекомендовала обратиться с этим вопросом к психотерапевту. Он Вам поможет социализироваться и найти способы общатся с другими людьми без негативных переживаний.
Доповнення від автора питання ·
Я не боюсь, суть в том, что мои реакции будто бе моего участия. Ментально я осознаю, что бояться нечего, они мне ничего не сделают, но тело будто принимает боевую готовность и это ужасно. Иногда я боюсь физического насилия, иногда, что они покажут своим видом, что я не дотягиваю и веду себя странно
Доповнення від автора питання ·
От того самого насилия в детстве
Доповнення від автора питання ·
Но я так понимаю именно психолог мне не поможет, все сложнее, верно?
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.

Пов'язані матеріали

Більше питань та статей на цю тему.

Пов'язані питання