Ухожу в себя
Моя проблема заключается в следующем: стала замечать за собой тенденцию постоянно уходить в себя. Сначала это было хорошей защитой от негативных эмоций, но когда вошло в привычку, стало доставлять огромный дискомфорт, вплоть до того, что стало тяжело с этим жить. В целом моя жизненная ситуация благополучная, я это понимаю. У меня есть друзья, семья, которая меня любит. Но мне пугает, что я перестала испытывать искренние эмоции, чего-то хотеть, душевно откликаться на происходящее вокруг. Любимые дела перестали интересовать (но не вызывают отторжения), занимаюсь ими на автопилоте, автоматически, общаюсь с близкими людьми. Такое чувство, что я наедине с собой и я с людьми - два разных человека. И вроде есть понимание, что нужно выходить за рамки зоны комфорта, что нельзя жить в своих мыслях, но сил на это нет.
Апатия, отсутствие энергии.
Убегая от одной проблемы столкнулась с этой, ещё более серьезной.
Подскажите, пожалуйста, какие шаги можно предпринять, чтобы снова начать жить, а не просто существовать?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.