не могу смириться с тем что лучшая подруга,больше не хочет дружить

Иногда бывают ситуации, когда можно только погоревать, поплакать, проанализировать ситуацию, сделав выводы для себя, чтобы не повторять таких ошибок.
Вы что-то понимаете для себя про свое чувство ревности по отношению к подруге?

Здравствуйте! Вы пишите, что не можете смириться с тем, что лучшая подруга больше не хочет с вами дружить. Давайте попробуем поисследовать ваш вопрос. Скажите, как давно вы дружите? По каким качествам, по какому отношению к вам вы определили, что она - лучшая подруга? Расскажите, пожалуйста, сколько вам нужно внимания от подруги. Как вы относитесь к тому факту, что у людей всегда есть выбор?
С уважением, Елена Мороз.

Добрый день!

едавно из-за того,что она стала ближе с другими и возможно не уделять столько ко мне внимания,я приревновала..

Очень важно, что Вы можете говорить об этом и проанализировать ситуацию. Я думаю, что проблема с Вашей подругой может иметь другие корни и она глубже. Вы испытывали ревность, что она могла общаться еще с кем-то, кроме Вас и для Вас очень важно было понимание, что кто-то должен принадлежать только Вам. Скажите, какие у Вас отношения с Вашими родителями?

Доброго дня, nik4a9.
Співчуваю Вам, що Ви втратили подругу. Так, Вам зараз сумно, боляче і Ви гніваєтеся. Це цілком нормально, не приглушайте це в собі, а перепроживіть. Скажіть, будь ласка, чи є у Вас ще подруги, які б змогли Вас зараз підтримати і з яким Ви б могли поділитися цією історією? Чим більше Ви будете з ними ділитися цим, тим швидше Ви перепроживете втрату. Також можна знайти психологічну підтримку у батьків або в психологічній службі при університеті.

она же еще упрекала тем,что у нее кроме меня много друзей и дружит она с ними с детства,а я всего лишь мимолетный человек..

Справжня подруга не буде Вас попрікати і казати, що Ви лише "мимолітна" людина у її житті. Бачите, ще на початку вона визначила долю ваших відносини. Так, Ви не змогли виразити конструктивно, що відчуваєте гнів через те, що Ви цінуєте стосунки із нею і хотіли б більше часу проводити разом, а Вам цього не вистачає. Поте Ви можете винести із цієї ситуації важливий урок і тренуватися у конструктивному вираженні своїх почуттів.

Також мене турбує, чому Ви так трималися за ці стосунки, якщо були помітні ознаки нехтування ваших відносин з боку тієї дівчини. Як Ви відчуваєте, чому Ви настілки болісно реагуєте на припинення дружби? У Вас був попередній болісний досвід дружби або втрати? Чи вірите Ви, що варті безумовного прийняття збоку інших та що на Вас чекають десь люди, які прагнуть із вами познайомитися і почати дружити?

Ответ отредактирован автором 07-04-2020 15:39:43

"Тронул до истоков проблемы...вопрос Ольги.Родители развелись, еще когда было 3 года,отец ушел к другой женщине,я осталась с мамой и сестрой."
Я думаю, что отношения с подругой подняли Ваши ранние детские переживания. Могу предположить, что Вам очень не хватало в детстве внимания мамы и отца и у Вас остался этот дефицит и желание кем-то обладать всецело. Если бы Вы это получило всецело, как ребенок в детстве, то у Вас не было бы такого сильного желания в общении с подругой. Вы бы просто на это не реагировали так

Маму и сестру я не хочу грузить своими проблемами,ведь и у них есть тоже свои проблемы.

Я думаю, что то что Вы бы могли сказать маме, Вы пытаетесь сказать своим друзьям, но не факт, что это им тоже нужно. Попробуйте посмотреть в сторону своей семьи и попытаться поговорить с мамой о Ваших переживаниях. Скажите ей, как Вы в ней нуждаетесь и что она Вам нужна. Попробуйте наладить отношения с сестрой

Маму и сестру я не хочу грузить своими проблемами,ведь и у них есть тоже свои проблемы.

У Вашій ситуації Вам необхідна психологічна підтримка і допомога. Помітно, як Ви з дитинства взяли установки "Не заявляй про свої потреби", "Будь сильною" та "Не відчувай, не виражай почуттів", які і зараз впливають на ваше життя (Ви не хочете "нагружати" своїми проблемами інших). Зазвичай, коли батьки розлучаються, дитина може відчувати провину за їхнє розлучення (хоча вона є неконструктивною). Вам було лише 3 роки і Ви болісно пережили розлучення, це 100 %. В той момент Ви, можливо, бачили наскільки засмученими є Ваша матір і сестра і несвідомо обрали тактику "не доставляти більшої кількості проблем" + вони цю поведінку несвідомо підкріплювали, або ж матір і сестра несвідомо давали Вам модель поведінки "Будь сильною" (справляйся зі своїми проблемами виключно сама) на власному прикладі.

Ваша проблема потребує глубинного, поступового пропрацювання у психолога-психотерапевта, однак, додатково Вам би не завадила підтримки з боку близьких (як екстренна допомога). Якщо Ви так і не зможете поділитися своєю проблемю із матір'ю чи сестрою, то у Вас стоїть на блокуванні здатність відкрито просити допомоги у найближчих (через почуття провини за розлучення та установки), то цей момент потрібно точно пропрацювати у кабінеті психолога. На жаль, в режимі переписки це вирішити неможливо. Якщо у вас є фінансова можливість відвідувати пихолога-психотерапевта - це чудово! Якщо ні - спробуйте запистатися на безкоштовні консультації у психологічній службі при університеті.

Бажаю Вам зняти цю важку ношу і знайти щирі стосунки. Ви варті цього ! :)

Ответ отредактирован автором 07-04-2020 16:01:59

А какие отношения с сестрой и мамой?
Вы пишите, что не хотите грузить их проблемами, ведь у них своих хватает. И что у вас нет друзей.
Но ведь если есть одна подруга и больше никого и семью вы не хотите напрягать, то конечно, это будет тяжело и больно понимать, что ты можешь потерять единственного близкого человека (подругу) и что вы у нее не единственная. Это может приводить к тому, что вы будете излишне навязчива, ревнива, и тогда дружить с вами тяжело становится.
Есть смысл не зацикливаться на 1 человеке

Я наверно понимала,что она уже от меня отстраняется и не выдерживала ,она же еще упрекала тем,что у нее кроме меня много друзей и дружит она с ними с детства,а я всего лишь мимолетный человек..Наверно так я уже и сама хотела отстраниться ,и от нее и от других связанных с ней людей

Тогда и жалеть не о чем. Эти отношения были балластом, который наконец-то свалился и освободил Вас от ненужного. Можно даже сказать этой ситуации спасибо за это.

Маму и сестру я не хочу грузить своими проблемами,ведь и у них есть тоже свои проблемы.

Проблемы есть у всех. Однако это не повод ими не делиться. Отношения для этого и нужны: чтобы делиться и радостями, и горестями.