цитата:
Я боюсь расстаться с ним, мы живем уже много, привыкли как то, не хочу чтоб дети росли без отца.
На скільки я зрозуміла, Ви його не кохаєте, а це лише звичка і страх залишити дітей без батька. Зрозумійте, зараз Ви можете "пробачити" себе, проте не факт, що ця ситуація не повториться. Звісно, Ви можете до кінця життя терпіти відсутність уваги з боку чоловіка, щоб лише діти і він були щасливими. Але, дефакто, якщо він не приділяє Вам уваги, то він вже апріорно в чомусь нещасливий, Ви також нещаслива, а діти нещасливі, бо двоє батьків нещасливі і простим "самопожертвуванням" цього не виправиш.
Сприймайте зраду, як дзвіночок і тригер для інсайту ситуації стосунків у Вашій сім'ї. Зараз Ви відчуваєте паніку і надмірне хвилювання, я прекрасно це розумію. Перш за все, зверніться до лікаря-психотерапевта, щоб він виписав Вам заспокійливе для нормалізації Вашої емоційної сфери (помітно, що Ви зараз перебуваєте у надмірному стресі). По друге, зверніться до психолога-психотерапевта і пропрацюйте момент, як Вам повідомити чоловіка про зраду (а це, безумовно необхідно зробити тому, що недомовки і таємниці руйнують сім'ю зсередини) та чи Ви психологічно хочете продовжувати з ним стосунки (не тому, що Ви відчуваєте провину, це звичка, або страх залишити дітей без батька, а тому, що Ви дійсно його кохаєте і хочете все виправити). Поки Ви не сходите до цих двох спеціалістів, Ви будете перебувати в стані апатії та хвилювання.
Що ж до Вашого чоловіка. Він має право знати про Вашу зраду і сам вирішувати, чи він хоче продовжувати стосунки із Вами. На жаль, ми не можемо вплинути на дії іншого. До речі, він помітив зміну Вашого емоційного стану? Якщо так, то що Ви йому сказали?
Ответ отредактирован автором 08-04-2020 20:53:32