Порезы и как рассказать родителям

Доброго дня, nik8a3.
Дуже Вам співчуваю. Припускаю, що Вам зараз дуже психологічно боляче, тому Ви намагаєтеся зменшити свій психологічний біль через фізичний біль. Як давно Ви займаєтеся селфхармом та що у Вас відбувається у житті, що Вам так боляче?

Ви велика молодчинка, що хочете розповісти мамі, я повністю Вас підтримую! Ви неповнолітня, а Ваша мама відповідальна за Ваше соматичне і психічне здоров'я. Крім цього, вона має Вас підтримати у зверненні до психолога-психотерапевта та психіатра.
Скажіть, будь ласка, якщо Ви розповісте мамі про Вашу самоушкоджуючу поведінку, то що, на Вашу думку, найгірше може трапитися? Чого Ви боїтеся?

Добрый день.
Очень жаль, что в Вашей жизни так происходит
У Вас, серьезная причина, чтобы откровенно поговорить с мамой и попросить помочь Вам, справиться с данной проблемой
Возможно, необходимо подготовить информацию о селфхарме, чтобы мама понимала, насколько это серьезно, и что здесь нужна помощь, психолога, психотерапевта и или психиатра.
Если в Вашей школе есть психолог, Вы можете обратиться к нему за помощью, возможно он поможет Вам, правильно донести до мамы информацию
В любом случае, Вы молодец, что понимаете, что Вам нужна помощь

Дуже Вам співчуваю, адже атмосфера у сім'ї надзвичайно важка! Скажіть, будь ласка, Ви зараз живете разом із мамою та її іншими родичами? Чи є у Вас інші родичі (крім тата), які могли б про Вас попіклуватися? Чи зверталися Ви до шкілнього психолога?

Моя мама очень религиозный человек, каким являлся и я, до того как ушёл из церкви. И я боюсь того, что она сведёт всё к молитве и помощи Бога. Ну и конечно я боюсь за её состояние после того, как я расскажу об этом.

По перше, Ви не відповідальна за почуття і поведінку інших людей. По друге, Ваша мама є Вашим опікуном (адже Ви неповнолітня), тому вона зобов'язана Вам допомогти. По третє, якщо, раптом вона і зведе все до Бога (хоча я сумніваюся у цьому), то Ви повідомте її, що Ви самостійно звернетеся до соціальної служби за безкоштовною психологічною допомогою і до шкільного психолога.
Насправді, Ваш селфхарм можна зрозуміти, адже Ваша психіка намагається (хоча і неправильно), проте впоратися із надмірним стресом. Я впевнена, що Ваша мама Вас зрозуміє. Головне - говоріть від щирого серця.

В общем очень большая нагрузка, а тут ещё и я со своими порезами.

Так, нагрузка справді велика, але і Ви не менш важлива! Ви цінна і тому маєте про себе попіклуватися, сказавши про цю ситуацію мамі - це Ваш обов'язок перед собою.

К школьному психологу не обращался, но пытался записаться на прём к частному психологу, но из-за карантина не как не могу к нему попасть. Как кончится пандемия, сразу пойду!

На скільки я знаю, записатися до приватного психолога-психотерапевта без відома батьків для неповнолітніх досить проблематично, тому спочатку я б Вам рекомендувала поговорити із мамою. Крім цього, багато спеціалістів зараз працює онлайн, а згодом, після карантину, знову повертається очно. Якщо Ви вже визначилися із психологом-психотерапевтом у Вашому місті, то сконтактуйтеся із ним і запитайте, чи працює він онлайн. Ваш стан дуже критичний, тому Вам необхідно звернутися до спеціаліста якомога раніше.

На счёт родственников, я живу то у мамы, то у папы (бывает что каждый день в разных домах ночую), а остальные родственники живут в других городах.

Можливо Ви б розглянули перспективу переїхати у інше місто до родичів? Або варіант пожити у друзів (попередньо повідомивши батьків), поки Ви не закінчете школу?
Якщо говорити про Ваше майбутнє навчання у ВНЗ, то я Вам однозначно рекомендую вступати в інше місто і засилитися у гуртожиток, щоб не перебувати у цій нездоровій атмосфері.

Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста та бути щасливою! Удачі!

Ответ отредактирован автором 28-05-2020 20:49:26