Доброго дня, aurora1572.
цитата:
Моей семье хочется, чтобы я была такой же, как и они, и я их понимаю, ведь я тоже себе не нравлюсь, но я пыталась измениться, однако ничего не получается.
Вони Вам про це самі прямо казали, чи це Ваші припущення?
цитата:
Мне каждый день напоминают о том, что во мне все не так, и каждый раз я плачу. Иногда даже намекали на физическую расправу, если я не поменяюсь. Меня часто посещают суицидальные мысли, мне кажется, что всем будет лучше без такой обузы, как я. Я понимаю, что это все моя вина.
Хто саме Вам про це нагадує і як? Ви казали своїм батькам про суїцидальні думки і Ваш психологічний стан?
цитата:
Каждый день я сплю по 14 часов и все остальное время прокрастинирую или плачу, хотя раньше много училась, читала, общалась, но теперь я как будто бы умираю.
А як давно у Вас такий стан? Чи сталися із Вами або у Вашій сім'ї за цей період якісь кардинальні зміни чи стресові події? Які у Вас стосунки з батьками, братом, однокласниками, вчителями?
цитата:
Есть ли вообще уже смысл меняться, быть может, уже слишком поздно и я навсегда останусь неудачницей?
А чому Ви вирішили, що Ви невдаха? Таке відчуття, що Ви сама на себе навісили "клеймо" від якого і страждаєте.
цитата:
Я неинтересный собеседник, у меня нет хобби.....Не знаю, как так оказалось, но у меня есть друзья, хотя я уже начинаю от них отдаляться, потому что мне кажется, что им лучше без меня.
Подивіться уважніше на цю цитату. Саме Ваша невпевненість у собі, самознецінення сприяє тому, що Ви закриваєтеся у собі та не впускаєте інших людей у своє життя. Крім цього, якщо у Вас вже є друзі, то це означає, що Ви є цікавою особистістю, дже основа дружби - це спілкування та інтерес до людини. Тобто Ви ніколи нічим не цікавилися (я думаю, що Ви кастрофізуєте)?
цитата:
я не люблю делиться личными переживаниями, не говорю о своих эмоциях, больше молчу. Я довольно чувствительна и меня легко довести до слез, меня трудно назвать уверенным в себе человеком. Я не очень красива из-за проблем с кожей, у меня плохо получается заниматься спортом, сразу становится плохо, поэтому тело тоже не в лучшем состоянии.
Ви не любите говорити про свої почуття тому, що Ви розповідаєте про ни лише самим близьким для Вас людям, чи тому, що В чогось боїтеся? Чому Ви вирішили, що чутливість - це слабкість? Як на мене це перевага, адже Ви досить тонко відчуваєте переживання. Крім цього, припускаю, що у Вас існіє внутрішній конфлікт: Ви чутлива і хочете ділитися своїми переживання, однак у Вас стоїть внутрішня заборона - наслідок, депреся і тотальне неприйняття себе. Якщо говорити про проблеми із шкірою, то Ви зараз знаходитеся у підлітковому віці і це природнє явище через гормональні зміни, головне - зверніться до косметолога, щоб це протікало менш болісно. Спорт має бути у задоволення, якщо Ви себе занадто перевомлюєте, то він не в радість і Ви виснажуєтеся (наприклад, можна замінити інтенсивні тренування фітнесом, щоденною прогулянкою на свіжому повітрі, або записатися в групу для танців тощо).
цитата:
Как найти силы, если ничего не получается, а поддержки никакой нет?
Перш за все, необхідно знайти зовнішнвій ресурс для підтримки. Скажіть, будь ласка, Ви зверталися до шкільного психолога? Крім цього, я б Вам рекомендувала поговорити про свою проблему із батьками та друзями.
Ответ отредактирован автором 24-06-2020 16:45:45