Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Дитина — гість у твоєму домі. Нагодуй, вивчи і відпусти.»
Питання від: red hot Вік: 17

я просто существую

здравствуйте,уже долгое время я медленно тону а не кто не может помочь,я не вижу своего будущего не помню когда последний раз чувствовала себя счастливой, как будто я живу не своей жизнью нет увлечений. подскажите как с этим бороться ?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Доброго дня, red hot.
Як давно у Вас цей стан? Чи трапилися у Вашому житті якісь стресові події чи кардинальні зміни? Які у Вас стосунки з батьками, друзями, однокласниками, вчителями і т. д.? Як зараз проходить Ваш звичайний день? Ви відвідували шкільного психолога, розмовляли із батьками про свій стан?

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 16:52:34

Доповнення від автора питання ·
мне кажется это чувствовать начала когда умерла бабушка где-то пол года назад ,с родителями на счёт этого не говорила у них и так своих забот хватает ,друзей очень мало а в школе не с кем не общаюсь,весь день я смотрю сериалы.спасибо что ответили
цитата:
мне кажется это чувствовать начала когда умерла бабушка где-то пол года назад

Дуже співчуваю, що померла Ваша бабуся. Які у Вас з нею були стосунки? Як Ви і батьки пережили її втрату? Насправді смерть - це завжди травматично і Ви буде переживати "криву втрати": шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Припускаю, що Ви зараз знаходтеся на стадії депресії.

цитата:
с родителями на счёт этого не говорила у них и так своих забот хватает

А яких саме "турбот"? Чому Ви вважаєте, що Ваш психологічний стан є неважливим? Ви неповнолітня і Ваші батьки відповідальні за Ваше психологічне благополуччя. Що найгірше трапиться, якщо Ви їм розповісте про Ваш теперішній стан і попросите про підтримку і допомогу?

цитата:
друзей очень мало а в школе не с кем не общаюсь

Мало - це скільки? Чи могли б Ви зараз поговорити із друзями, або вийти із ними кудись на прогулянку?

цитата:
весь день я смотрю сериалы

А які у Вас ще інтереси, окрім перегляду серіалів? Чим Ви займалися і цікавилися до цього стану? Якою б Ви хотіли себе бачити "щасливою"?

цитата:
я не вижу своего будущего не помню когда последний раз чувствовала себя счастливой

Однак це означає, що раніше Ви вже переживали щастя. А тепер уявіть, що Ваш психологічний стан поліпшився: що змінилося навколо і всередині Вас?

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 17:29:22

Добрый вечер! Очень сочувствую Вам! Какие отношения у Вас были с бабушкой? Как изменилась Ваша жизнь после того, как бабушка ушла?
Доповнення від автора питання ·
я старалась не думать что её больше нет мне помогал друг об этом не думать,она мне заменяла маму, так как мама роботает и у нее нет времени меня выслушать,так как друг помогал не думать я не чувствовала одиночество но когда мы перестали общаться я очень часто начала вспоминать ее и стало очень одиноко без неё.
То есть Вы так остро ощутили потерю, потому что бабушка давала Вам много любви и тепла как мама. Процесс горевания обычно занимает 1-2 года и очень важно говорить об этом, чтобы Вы могли справиться с этим. Подумайте, кто есть из близких, с кем бы вы могли поговорить об этом
цитата:
я старалась не думать что её больше нет мне помогал друг об этом не думать,она мне заменяла маму, так как мама роботает и у нее нет времени меня выслушать,так как друг помогал не думать я не чувствовала одиночество но когда мы перестали общаться я очень часто начала вспоминать ее и стало очень одиноко без неё.

А чому Ви не хочете думати про неї? Чим більше Ви собі це забороняєте, тим більше Ваша втрата не відпускається. Скажіть, будь ласка, чи могли б Ви поговорити про свій стан із батьками? Ви вже намагалися поговорити з ними на цю тему, однак вони відмовилися? Чому Ви припинили спілкування із другом? Насправді, для того, щоб Ви відпустили цю втрату, Вам необхідно якомога більше про неї говорити із іншими. Також я б Вам рекомендувала написати лист бабусі, в якому Ви б висловили їй всі свої переживання та слова, які Ви б хотіли сказати їй на останок. Після цього порвіть і викиньте, чи спаліть лист. Якщо побачите, що Ваш стан не покращується - то зверніться до шкільного психолога.

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 18:45:01

Может быть так, что избегая думать о бабушке, Вы не прожили все чувства, не прошли через этапы горевания, чтобы Ваше сознание смогло справится с болью. Важно прожить чувства, а не избегать их. Кто может Вас поддержать? С кем Вы можете поговорить о бабушке?
Доповнення від автора питання ·
я пыталась все рассказать маме но она сказала что это подростковое и это скоро пройдет,с другом перестали общаться потомучто ему надоело каждый раз меня слушать, не с кем о ней поговорить все избегают этой темы, спасибо я
обезательно попробую насчёт письма
цитата:
я пыталась все рассказать маме но она сказала что это подростковое и это скоро пройдет,с другом перестали общаться потомучто ему надоело каждый раз меня слушать, не с кем о ней поговорить все избегают этой темы

А як щодо тата? Інших родичів, друзів?
Доповнення від автора питання ·
у меня отчем он всегда мне говорил что я эгоистка что пока я живу с ними я не имею права не на что жаловаться что здесь моего нечего нет
Доповнення від автора питання ·
у меня отчем он всегда мне говорил что я эгоистка что пока я живу с ними я не имею права не на что жаловаться что здесь моего нечего нет
цитата:
у меня отчем он всегда мне говорил что я эгоистка что пока я живу с ними я не имею права не на что жаловаться что здесь моего нечего нет.

Дуже сумно це чути. Ви казали про таке ставлення вітчима своїй мамі? Чи підтримуєте Ви стосунки з Вашим біологічним батьком? Ви ще навчаєтеся в школі, чи вступаєте у ВНЗ?
Доповнення від автора питання ·
мама всегда слышала что он так говорит она просто молчит не защищает меня родной папа умер когда мне было 1 годик я его даже не помню но всеравно скучаю,закончила 11 класс буду поступать в институт
цитата:
мама всегда слышала что он так говорит она просто молчит не защищает меня родной папа умер когда мне было 1 годик я его даже не помню но всеравно скучаю.

У Вашому молодому житті було багато втрат, дуже Вам співчуваю. Мені здається що одна втрата наклалася на іншу і це зараз додатково впливає на Ваш стан. Так само я б Вам рекомендувала написати такий самий, окремий лист батькові, однак, крім цього, Вам однозначно потрібна індивідуальна допомога психолога. Також Ви маєте право гніватися і сумувати, адже Ваша мама не захищає Вас від "нападок" вітчима. Ви казали їй, що хотіли б захисту та підтримки від неї, коли вітчим на Вас кричить?

цитата:
закончила 11 класс буду поступать в институт.

Вступ у ВНЗ - це також стрес і він лише "підлив масла Вам у полум'я". Ви вже вирішили, ким хочете бути, обрали навчальний заклад? Мені здається, що це хороший старт для Вас, щоб Ви пішли із психологічно нездорового середовища, переїхавши від мами і зустріли нових чудових людей!

В будь-якому разі, я б Вам рекомендувала, все ж таки, ще раз поговорити із Вашою мамою, пояснити їй, що у Вас зараз комбо стресу (вступ і смерть бабусі), що впливає на Ваш психологічний стан. Вона відповідальна за Ваше психічне здоров'я і зобов'язана відвести Вас до спеціаліста. Водночас, якщо мама відмовить, то скажіть їй, що Ви скористаєтеся безкоштовною психологічною допомогою у соціальній службі або телефоні довіри.

Ви цінна тому, будь ласка, попіклуйтеся про себе!

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 19:36:14

У Вас сейчас действительно сложный подростковый период и Вам сложно справляться со своими чувствами самой. У Вас была трагическая история со своим папой и Вы не чувствуете такой близости с отчимом, а мама закрывает на это глаза. Какие у Вас отношения с бабушкой и дедушкой?
Доповнення від автора питання ·
остались только по папиной линии бабушка и дедушка но я с ними не общаюсь,даже среди друзей чувствую себя одиноко.не кому высказаться все только о своих проблемах и говорят не замечая что мне тоже плохо
цитата:
не кому высказаться все только о своих проблемах и говорят не замечая что мне тоже плохо

На жаль, іноді люди бувають настільки сконцентрованими на власних проблемах, що не помічають страждання інших. І це вже Ваша відповідальність нагадати про себе і попросити про допомогу. Ви вже велика молодчинка, що звернулися сюди, а тепер зробіть другий крок і поговоріть із мамою, якщо вона не погодиться, то зверніться на телефон довіри чи в соціальну службу. Для Вас важливо проговорити свої почуття в реальному спілкуванні, а не лише через переписку.
Доповнення від автора питання ·
спасибо что помогли я поговорю с мамой)
цитата:
спасибо что помогли я поговорю с мамой)

Дуже радію, що змогла Вас хоча б трохи підтримати посмішка!! Я впевнена, що Ваша мама Вас почує! Пам'ятайте, що Ви цінна. Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.