Здравствуйте! У меня второй брак, от первого брака у обоих по 2 детей, общая дочь. Муж имеет привычку , когда мы ругаемся обзывать меня , приплетать в наши конфликты моих родственников( я ему обьясняю, что я не могу отвечать за действие других людей), детей. Причём он и своих детей может при ссоре обозвать. Раньше я плакала, а теперь стала отстаивать свою позицию, говорю что бы он не смел меня обзывать и орать на меня. Последняя наша ссора закончилась обзыванием меня матом. На следующий день пытаясь со мной заговорить, я сказала что не буду общаться с человеком который меня не уважает. Я переехала в другую комнату. Всё это молчание продолжается уже 3 месяца, живём как соседи. Муж ждёт, что я сама первая начну диалог, а может уже и ничего не ждёт. Я запуталась, как выйти из этой ситуации с умом.
Спасибо.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Доброго часу доби! Він вважає, що ви маєте зробити його щасливим, а як вважаєте Ви? Якими бачите подальші стосунки? Безумовно, це правильно, що ви заявляєте про те, що Вам некомфортно і така поведінка по відношенню до Вас неприпустима! Для того, щоб вийти з даної ситуації для початку треба зрозуміти КУДИ Ви хочете вийти (продовжувати чи припиняти стосунки, якщо продовжувати, то що Ви і Ваш чоловік готові для цього робити). А для того, щоб це зрозуміти вам, як мінімум треба спокійно обговорити все, що між вами відбувається, які кожен бачить шляхи розвитку вашої сім'ї. Вислухати і почути один одного! Можна це спробувати самим, якщо буде складно- варто звернутися до психолога індивідуально.
Доповнення від автора питання·
Спасибо за ответ. Но наверно уже не охото ничего выеснять, каждый тянет одеяло на себя.
Хочеться Вас підтримати! Зараз варто потурбуватися про себе, подумайте, хто може Вас підтримати (друзі, родичі). Не зайвим буде розглянути і можливість Вам самій звернутися індивідуально до психолога.
Мне в Ваших словах слышится какая-то безысходность , может я ошибаюсь. что Вы чувствуете в этой ситуации, что думаете о себе, когда муж молчит и не идёт на примирение?
Доповнення від автора питання·
Моя мама и подруга советуют мне отпустить ситуацию, заняться собой и своими делами. Поступать как выгодно мне, а не подстраиваться под мужа и что то ему доказывать.
Думаю варто прислухатися до СЕБЕ, визначитися, що потрібно Вам!!! Поради мами і подруги це добре, але це їхнє бачення ситуації, не Ваше! По ваших дописах ви думаєте, що треба чоловіку, що кажуть оточуючі, а в останню чергу про себе! Це ваше життя ваші рішення і ваша відповідальність за них!
Доповнення від автора питання·
Когда он молчит, я не понимаю что он задумал. Что происходит в его голове, может он уже и развелся со мной, а может ждёт что сама подойду, я чувствую неопределенность, что бы действовать дальше. Я не боюсь развода, я хочу быть уверенной, что ничего нельзя сделать что бы как то договориться, что бы если разводиться то уже точно и назад дороги нет.
Доповнення від автора питання·
Тоесть я сама должна принять решение, разводиться или нет. Если я буду советоваться с мужем по поводу развода, типа " я устала от постоянных выяснений кто прав кто виноват, я предлагаю развод." получается я перекладываю ответственность за свою жизнь на него?
А ви вирішили розлучитися? Чи бачите для себе інші варіанти розвитку подій? Щоб приймати рішення потрібно розібратися в собі! Крім того, стосунки це про двох і необхідно, як я вже казала, обговорити ситуацію з чоловіком! Чи є можливим почати розмову, наприклад, сказавши, що Вам погано, Ви хочете розібратися в ситуації, зрозуміти, як він бачить ваше подальше життя, відверто розповісти про свої почуття і переживання. Насправді поки ви граєтеся в мовчанку і ви і ми можемо лише здогадуватися про що думає ваш чоловік. Першим кроком до виходу (будь -якого) з того, що сталося це відвертий діалог, спокійний і без взаємних звинувачень.
Доповнення від автора питання·
Спасибо, думаю вы правы, надо сначала поговорить а потом уже решать.
Скажите, а вы хотите дальше терпеть подобное отношение, оскорбления? При чем не только вас, но и детей?
Вам стоит для себя определиться при каких условиях вы готовы сохранять отношения, а при каких нет. И открыто поговорить с мужем. Например, обязательно семейная терапия минимум ...встреч, правила ссор (без оскорблений, криков, переходов на личности с обеих сторон), обсуждение проблем, никаких молчанок, а выяснений отношений и решение проблемных моментов.
Но если муж будет продолжать считать, что он будет вести себя, как он хочет, а вы будете подстраиваться и осчастливливать его, то думаю вы и сами понимаете, что не будет никакого счастливого будущего.
Отношения это всегда усилия двух сторон. В одиночку семью не построишь
Доповнення від автора питання·
Валентина Михайловна, Вы упорядочили мысли и последующие действия в моей голове, спасибо Вам большое.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
