Моя спеціальність більше не цікава мені

добрый вечер. какая сфера, заинтриговали, расскажите.как давно так стало? на каком фоне? какие события происходили тогда?

Добрый вечер, Андрей!
Есть ли что-то новое, что могло бы быть Вам интересно и связано с Вашей профессией?
Возможно Вы переживаете разочарование?

Доброго вечора, Андрію!
Якщо робота не подобається, потрібно її змінити? Чи залишатись на ній? Запитання таке, ніби психологи тут - мірили якогось справжнього глибокого і правильного знання)
Що значить потрібно? А чого Ви хочете?
Є багато нюансів. Наприклад, бувають кризові періоди в кар'єрі, проф. вигоряння, депресія - і це може бути дуже тяжко але ще не означає, що проблема в роботі. Це значить, що щось на цій роботі відбувається не так. Не кажу, що це Ваш випадок, не знаю. Але такі варіанти існують. Тоді можна пороздумувати над питаннями: а як я працюю? Коли і чому я відчув, що мені тут не ок? А що мотивувало та надихало раніше? Чи є щось в цій роботі, щоб могло бути для мене новим?
А може й справді Ваша робота стала чимось не Вашим) Ви написали, що "...це зовсім не те, що я хотів робити?". А що Ви хотіли робити? Чому звернули в інший бік? І як обставини зараз, чи є щось інше, що Вам було б цікаве замість цієї роботи? Як Ви можете спробувати це, перевірити? Не кидаючись відразу з головою в нову галузь)
Часом корисне запитання: якби у Вас були всі ресурси, гроші та можливості. І вам не треба було б думати про заробіток, про інші проблеми, про що скажуть люди. Чим Ви би займались?) Багато хто каже, що валявся б на пляжі. Але насправді це швидко набридає. В яку б діяльність тоді б обрали?
Подумайте над цими питаннями.

Щодо мене: Це моя не перша професія)) теж був період пошуків, власної терапії. Сьогодні я люблю свою роботу, щиро і всім серцем. Це не відміняє того, що в цій галузі часом дуже складно. Але я знаю чому обрав її) І насправді не всім так повезло віднайти СВОЄ, хай навіть з другого разу.

Бажаю Вам успіху та гарних рішень)

Добрий вечір

В мене появилося питання: Якщо моя спеціальність мені більше не цікава протягом вже довгого часу, мені потрібно її змінити ?

Щоб відповісти на це ваше запитання, я думаю, що з бухти- барахти взагалі не варто приймати кардинальних рішень. І напишу чому я так думаю, відповівши на наступне ваше питання)

Коли я тільки вивчався в університеті, я був неймовірно мотивований, мені було цікавіше вчитися чим зустрічатися з друзями, тому я більшість часу проводив в університетських лабораторіях. Я знав всіх сторожів, тому що я не рідко був останньою людиною яку просили покинути лабораторію...

Коли подобається те, що робиш, є періоди коли буквально гориш роботою і заповнюєш нею весь час.
Але наше життя, щоб було різноманітним і наповненим проходить у шести зонах( я залишу посилання на цей матеріал, при бажанні ви себе протестуєте)
Так от, якщо людина починає приділяти більшу частину часу лише навчанню чи роботі, от як у вас я бачу, наступає вигорання, чи профдеформація- називають по різному.
Це моє припущення. Можливо, що у вас так?

Щодо того, як у мене. Психотерапія- це не перша моя професія. Я прийшла сюди в дорослому віці і свідомо. Вважаю, що це найкраща професія в світі)) І так, якщо не зберігаю баланс відпочинок, спорт, різні тілесні практики, то теж мені зле.
В своїй практиці зустрічаю клієнтів, які міняли поофесії не один раз. Більшість з них так робили.

Доброго вечора, Андрію.

Якщо моя спеціальність мені більше не цікава протягом вже довгого часу, мені потрібно її змінити ? Напишіть свої думки, будь-ласка.

Орієнтуйтесь на власні думки та почуття з цього приводу. Ніхто, краще за Вас самих, не знає, який шлях обрати і чим займатися. Можете подумати: що буде, якщо зміните спеціальність, якщо не зміните, і якщо будете суміщати стару спеціальність з новою? Як це вплине на Ваше життя?

І якщо можна: як ви відноситеся до своєї спеціальності (психолога) ? Вам дійсно цікаво цим займатися, чи це для вас теж стало однотипною рутинною справою?

Я знаходжуся на початку свого професійного шляху. Це моя перша, усвідомлено обрана спеціальність, і наразі мені цікаво займатися консультуванням.
Але бувають й інші варіанти професійного становлення психологів, як у будь-якій професії.

Ответ отредактирован автором 14-04-2021 22:20:23

Доброго дня!

Я не можу однозначно сказати, що вам треба зробити із вашою спеціальністю)
Але я бачу, що під час навчання у вас було багато мотивації. А зараз її немає. Ви пишете, фізика цікава, але це зовсім не те, що ви хотіли робити. Тоді у мене питання - а що саме ви хотіли робити? Певно, ви мали якісь уявлення, мрії з приводу того, як саме будете реалізовуватись у професії? І чи можливо цього досягти у іншому місці, а не там, де ви зараз працюєте?
Ви пишете, що все, що ви досліджували - вже давно дослідили, і ваші дослідження не потрібні. Я правильно розумію, що для вас важливо, щоб ваша робота мала якесь прикладне значення? Якщо так, то як саме ви можете цього досягти у вашій професії?
Чи не розглядали ви варіанти продовжити брати участь у дослідженнях за кордоном? Я маю на увазі, продовжити там навчання у магістратурі/аспірантурі.
Мені здається, важливо з'ясувати, чи вам більше не подобається ваша сфера діяльності взагалі, чи це пов'язано із способом вашої реалізації, і чи можна діяти якось по-іншому.

Що стосується мене і психології, то психологія є моєю першою спеціальністю. Я мала багато інтересу до психології ще з раннього підліткового віку. Під час навчання в університеті я отримала багато теоретичного знання, і дуже-дуже мало практичного (а про такі речі, як терапія чи супервізія для психолога - взагалі ніхто не казав) Тому я дуже швидко вигоріла, і почала відчувати відразу до психології взагалі. Змінила напрям на економіку, і багато років працювала бухгалтером, потім головним бухгалтером, але задоволеною не почувалася (окрім як у матеріальному сенсі). А потім, почавши проходити власну психотерапію, знову вирішила повернутися в психологічну галузь, але вже через післядипломну психотерапевтичну освіту. Протягом років інтерес у мене залишався, але на рівні читання книжок. А тепер все серйозно)

Але психотерапія - не єдина річ, якою я серйозно займаюся, я маю й інший напрямок діяльності, де теж намагаюся паралельно реалізуватися, і він далекий як від психології, так і від економіки.
Мені здається нормальним те, що наші захоплення, плани, інтереси можуть змінюватися. Зараз багато можливостей спробувати щось нове, не залишаючи одразу свій напрямок діяльності, і знайти саме те, що вам підходитиме.