Відчуття вини,проблеми в спілкуванні,прив\'язаність до людини з якою майже не спілкуєшся

<p>Добрий день мене звати Алла,останнім часом я дуже заплуталась в усьому,я не знаю як маю жити далі і чи хочу жити далі в мене пропав інтерес до всього,немає бажання щось робити,нічого не хочеться.Все почалося з татової депресії людина яка для мене приклад,просто здається та починає пити для мене це стрес,адже він весь час вів правильний спосіб життя а зараз говорить що не баче майбутнього.Далі я знаходжу компанію в якій гуляю та знайомлюся з одним хлопцем який мені симпатизує з того дня як ми побачилися він весь час в мене в голові,я засинаю з думкою про нього і просинаюся хоч ми і не спілкуємося.Раніше я вважала дурними людей які прив\'язуються до людини в такому віці ще й до людини з якою майже не спілкуються.Мені складно я хочу йому написати,хочу почати спілкуватися але з його сторони байдужість від чого ще важче.до того ж він сподобався моїй подрузі і я не хочу відчувати вину перед нею.Я боюся йому написати через те,що мені здається я не достатньо цікава та красива дівчина для нього та й навіщо я йому,йому все одно на мене.Мені весь час здається що мене немає за що любити,та що я не цікава особистість.Якою б я не була я весь час собою не задоволена.Ці думки мене мучають довгий час я думала пройде але не проходить,я втратила інтерес до навчання не можу нічого робити стала тривожною,на серці ніби камінь,відчуваю себе жахливо і не знаю як рухатися далі....</p>