Почуття провини

Question

Доброго дня. Я з хлопцем зустрічаюсь вже майже 2 роки. Зараз у нас все прекрасно. Ми плануємо весілля. Я змінилась з ним. Але перші пів року були складними. Ми сварились постійно. 
Перші 3 місяці я була не зовсім йому вірна . Інтиму я не мала ні з ким. Але був поцілунок з іншим хлопцем декілька раз. Та надій я ніяких йому не давала бо казала що маю вирішити зі стосунками. Потім я перестала зустрічатись з тим хлопцем. Сказала що так не можу поводити себе. Мій теперішній хлопець про це нічого не знав .  Але совість почала мене мучати чомусь саме зараз . Хоча пройшло уже багато часу . Я призналась йому нещодавно і він мене пробачив . Не уточняла йому саме хто це був  і тд . Він навіть не питав . Сказав що минуле то минуле . Але я сама себе пробачити не можу . Зараз в мене почуття ніби я його не достойна . 
Також , за ці пів року перші , коли все було складно я могла фліртувати з кимось , сміятись з чоловіками на роботі , але не більше . Не розумію чому я так робила . Зараз мені соромно за це все . Соромно навіть за флірт . А караю себе так ніби я мала інтим з кимось . 
Хлопець вже не хоче чути за минуле . Просить не згадувати  то і жити тепер. А я себе пробачити не можу. Бо мені соромно за ту дівчину яка була раніше. Я дуже кохаю свого хлопця . Зараз навіть подумати про іншого не можу 
Як забути минулі помилки і перестати себе карати ?

Марія Василівна Салабай · Accepted Answer

Зрада чи ні - кожен визначає сам для себе,
а Ваш партнер прийняв те що трапилось в минулому, пробачив і готовий іти далі...
[quote]Сказав що минуле то минуле[/quote]

Ви караєте себе, відчуваєте сильну провину через те, що радієте своєму щастю.
Але тоді не було таких відчуттів сильних до партнера, і були труднощі... тому і діяли Ви відповідно до своїх емоцій...

Надія Іванівна Шулюк · Answer

Доброго дня. Не намагаєтесь ви втекти від шлюбу таким шляхом? Я погана, не бери мене заміж? 
Фільтр буде у вашому житті, в цьому немає нічого поганого, головне встановити для себе рамки, щоб ви почувалися комфортно. 
Чому караєте себе? Чому вважаєте що не достойна? 
Поговоріть про це на повноцінній консультації з психологом.

Марія Василівна Салабай · Answer

Добрий день!
Всі стосунки мають певні етапи і певні складнощі. І Ваша поведінка є абсолютно нормальною. 
[quote]Але я сама себе пробачити не можу . Зараз в мене почуття ніби я його не достойна .[/quote]
Ваші стосунки еволюціонували і росли разом із вами. Ми не можемо повернутись у минуле і щось змінити.
Озираючись назад, люди дивляться на свої вчинки вже маючи більший досвід ніж у минулому.
[quote]мені соромно за ту дівчину яка була раніше.[/quote]
Це були Ви, Ваші вчинки мали під собою підгрунтя. Дивіться на це з іншої сторони, Ви виросли над собою, Ваші стосунки стали міцнішими, Ваш партнер Вас пробачив - і це дуже цінно, рухайтесь далі. 
Ви просто людина і "помилки" робити нормально. 

[quote]Зараз навіть подумати про іншого не можу[/quote]
Тим паче, якщо немає сумнівів.

Надія Іванівна Шулюк · Answer

Для вас це питання важливе, оскільки ви питаєте тут. Тому запитайте у себе, це зрада? 
Для когось це може бути незначною подією в житті. 
Чого боїтесь? Що ховається за цим всим, за почуттям провини? Вас вже пробачили, цього недостатньо? Чому ви не можете пробачити себе?
Тому вам необхідно обговорити свої почуття з психологом на консультації. Відредаговано автором 12-08-2023 12:18:57

Юлия Витальевна Якименко · Answer

Здравствуйте!
Як перестати себе карати ?" объяснить себе и взять ответственность за свои действия, тогда чувство вины смягчается. Будьте с собой честны и ответьте на вопрос какие чувства, мысли, ощущения у Вас были когда Вы флиртовали, что Вы ценное испытывали в тот момент для себя? И да, Вам может быть стыдно признать некие мысли, которые не имеют выхода и мучают Вас. 
Если сложно самой, обратитесь на консультацию к психологу!

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго дня, Maria!
[quote]Як забути минулі помилки і перестати себе карати ?[/quote]
Вважаю, що забути навряд чи зможете. Принаймні найближчим часом. Спитаєте, чому? Напевно, через те, що якимось чином звикли вважати себе грішною, а свої минулі вчинки брудними і зрадницькими. І це на контрасті того, що до свого хлопця ставитесь як до святого і безгрішного(!) 
Отже, маємо справу з символічним рівнем Вашого життя і Вашої свідомості. 

Ну а як інакше, адже [quote]Зараз у нас все прекрасно. Ми плануємо весілля. Я змінилась з ним. Але перші пів року були складними. [/quote]
Коли розкриємо "змінилась з ним", то, ймовірно, прочитаємо "я змінилась ЗАВДЯКИ йому. Він мене виправив і наставив на праведний шлях"(!)

А все інше, що з Вами відбувається, цілком логічне до схеми каяття і спокутування гріха. Та чи гріх то був? Можливо, зовсім не гріх, а пошуки себе і деякою мірою намагання знайти собі розраду від [quote]Але перші пів року були складними. Ми сварились постійно.[/quote]
Також шукали вихід почуттям, навпено, образи, гніву і невдоволення на хлопця через сварки. І, навіть, бажанню йому помститися. Так легенько, не по-справжньому.

На щастя, Ви зберегли стосунки. Попереду весілля. Однак із внутрішнім калейдоскопом побоювань і викривлених уявлень варто розібратись.
 
 Відредаговано автором 12-08-2023 16:35:05

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]А я себе зараз караю за флірт і поцілунок на початку стосунків[/quote]
Присутність поруч "святого" завжди буде докором і нагадуванням "грішному" про його гріхи. Поки що, на жаль, ця аксіома сильніше за Вас. Поки що... поки не розібрались в терапії з психологом з багатьма речами. Симвлічними в тому числі. А також з несвідомими вигодами покарання себе і неможливості, прийнявши ситуацію, жити в радості. Щось там обов'язково буде пов'язано з дитинтством, з батьківськими настановами, з атмосферю в родині, яка впливала на формування Вашої особистості. Ці діалоги явно не для формату форуму. Відредаговано автором 12-08-2023 16:54:39

Ирина Николаевна Островерх · Answer

Доброго дня!

"Мені вже всі говорять що я скоро доведу себе до псих лікарні . Що не можна так . Що спілкуватись з іншими хлопцями на роботі і жартувати з ними це не гріх . Просто я зараз так не хочу вже робити бо шалено люблю його ."

А хто б ще крім вас самої так довготривало і нав'язливо карав за ті вчинки? Де ви цьому навчились? Чия це стратегія  - замість прощення та взяття відповідальності -  винити та карати?

Павел Леонидович Басанский · Answer

Maria, доброго вечора!
Щоб це поступове самознищення припинити спочатку треба познайомитись з тією частиною Вас, яка Вас карає. Цей Внутрішній Кат колись і якось сформувався у Вас. Є тверді підозри, що під впливом батьківського виховання.
Але треба це ретельно досліджувати. І бажано разом зі спеціалістом, на психотерапії.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Почуття провини

Відповіді психологів