Якщо відносини дляться 1,6 року

Question

Вітаю. Мене звати Ганна. Стикнулася з такою ситуацією: кожні мої відносини з чоловіками дляться півтора року. Причини розставання різні, але ініціатор цього я. Кожен раз. У всіх відносинах чоловіки кидають роботу, чи їх звільняють, чи ще щось. Працювати не хочуть. Живуть у мене. І в цей час починає все руйнуватися... З\'являються почуття, далекі від любові, поваги та розуміння. Неприязнь, роздратованність і т.п. Чому це відбувається? Іноді мені здається, що це якась часова петля... Чому саме 1,6 року? Дякую за відповіді.

Віталія Юріївна Мельник · Answer

Добрий вечір. [quote]кожні мої відносини з чоловіками дляться півтора року. [/quote]
Скільки було таких відносин?
[quote]чоловіки кидають роботу, чи їх звільняють, чи ще щось. Працювати не хочуть. Живуть у мене.[/quote]
Напевно це і є основна причина розриву. Як так стається, що чоловіки починають жити у вас? Це питання до вас, а не до психологів.

Віталія Юріївна Мельник · Answer

[quote]Чому саме 1,6 року?[/quote]
Що саме дасть відповідь на це питання? Ви вірите у якісь "умовні" знаки? Може вам варто дослідити як ви вибираєте схожих партнерів?

Ирина Константиновна Зубиашвили · Answer

Ганна. немає жодної часовоъ петлі. А є фізіологія людини. 
Коли з'являються романтичні стосунки,. вони підтримуються такими гормонами як серотонін, дофамін, норадреналін та ін. 
 А коли Ви бачите, що перед вами чоловік-ледар, слабшає дія гормонів, які підтримують емоції. І цей цикл у Вас триває 1,6 року. 
Але проблема не в цьому. Вам потрібно звернутися до психолога. щоб розібратися, чому Ви притягуєте до себе таких чоловіків.

Тетяна Штапова · Answer

[quote]Іноді мені здається, що це якась часова петля... Чому саме 1,6 року?[/quote]
Ганна, доброго ранку. Закоханість триває максимум 2-3 роки, так влаштований організм людини. У Вас це півтора року. За цей час ідеалізація партнера проходить, Ви встигаєте побачити різні його сторони, і картинка вже не така приємна, як на початку відносин.

[quote]У всіх відносинах чоловіки кидають роботу, чи їх звільняють, чи ще щось. Працювати не хочуть. Живуть у мене. І в цей час починає все руйнуватися... [/quote]
На якому етапі ваших відносин чоловіки кидають роботу чи їх звільняють? Як Ви себе з ними поводили в цей період?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго вечора!
[quote]кожні мої відносини з чоловіками дляться півтора року. Причини розставання різні, але ініціатор цього я. Кожен раз. У всіх відносинах чоловіки кидають роботу, чи їх звільняють, чи ще щось. Працювати не хочуть. Живуть у мене. І в цей час починає все руйнуватися... З'являються почуття, далекі від любові, поваги та розуміння. Неприязнь, роздратованність і т.п. [/quote]
Це про обставини.
[quote]Чому це відбувається?[/quote]
А це про питання у зв'язку з обставинами і, напевно, невдоволення від ТАКОГО перебігу подій.

А ось, на мою скромну думку, питання, які розвертають дослідження у Ваш бік, тобто спрямовані безпосередньо Вам.
Як так стається, що я обираю слабких чоловіків, можливо, потенційних невдах?
Що за сценарій я реалізую і не усвідомлюю його деструктивності?
На що я закриваю очі, коли знайомлюсь і зближаюсь з чоловіками?

Якими своїми діями (і несвідомими, вірогідно, мотивами) занепащаю чоловіків?
Останнє питання я навмисно виділив окремо. Гіпотетично це може відбуватись. Тому розібратись варто також і з цим моментом.
Розібратись бажано в індивідуальному спілкуванні з психологом, чого я Вам щиро раджу, адже маєте право на щасливе подружнє життя.

Алла Григорівна Веленко · Answer

Доброго дня Гарно!
Як на мене, основне не те, що 1,6 років тримаються стосунки (хоча і на це є певна причина), а те, що "У всіх відносинах чоловіки кидають роботу, чи їх звільняють, чи ще щось. Працювати не хочуть. Живуть у мене".
Тобто, до зустрічі з Вами вони працюють, а як починаєте жити разом - стають трутнями.
Скажіть, будь ласка, а які стосунки між Вашими батьками? Хто в сім'ї годувальник і більше все життя працював? І як до Вас батьки ставилися в дитинстві? Питання архіважливі. Адже, судячи з усього, Ви несвідомо починаєте в усіх стосунках основну відповідальність за все перетягувати на себе. Відредаговано автором 05-12-2023 19:09:38

Алла Григорівна Веленко · Answer

Дякую за доповнення, Гарно.
Ви пишете, що батьки працювали  "все життя на однаковому рівні..."
Коли дитина маленька, їй дуже важко об'єктивно оцінити дії дорослих, адже, вона їх дуже любить. Тоді, як навіть невеличкі "перекоси" у внутрішніх установках та поведінкових моделях батьків, вже у їх дитини можуть призвести до серйозних проблем. Природа чоловіка та жінки дуже різниться. І те, що для чоловіка абсолютно природньо, для жінки несе певні негармонічні збої. Коли жінка працює на рівні з чоловіком, насправді, вона непомітно втрачає свої основні жіночі якості. Що у дитини вже може перерости в установку "Я сама". 
Коли у жінки на рівні підсвідомості закріплено саме така поведінкова модель, чоловік просто не зможе поводити себе по іншому. Адже, жінка у шість разів психо-емоційно сильніша за чоловіка і у нього, елементарно, немає жодного шансу змінитися...  до тих пір, поки у самої жінки не зникне або не трансформується ця установка на більш конструктивну. Природа прагне рівноваги. 
Як на мене, необхідна робота з Вашими внутрішніми установками. Бо ніякі поради не будуть мати сенсу до тих пір, поки є певні звичні моделі поведінки. І Ви просто втратите дорогоцінний час натикаючись на одні і ті ж "граблі"... Відредаговано автором 12-12-2023 14:30:14

Алла Григорівна Веленко · Answer

Можу сказати з повною впевненістю, що просто так  установка "Я сама" не виникає. І, насправді, не чоловіки такими стають, коли у нас немає підтримки, а тому що у нас вже є така, глибоко прихована установка. Діє закон притяжіння. І ми притягуємо саме тих чоловіків, які співпадають з нашою моделлю поведінки. І до тих пір поки вона глибинно не трансформується, зовні будуть іти от такі, незрозумілі, на перший погляд, повтори... А як батьки ставилися до Вас? Що говорили? Які настанови давали? Що від Вас вимагали?
Якщо у батьків прекрасні стосунки, як наприклад, у дитини внутрішньо може сформуватися ідеалістичне ставлення до сім'ї та чоловіка ( як прообраз батька). Тобто, з'явиться залежність від самих стосунків та чоловіків. Але чим сильніша ідеалізація, тим швидше вона буде руйнуватися. Нам здається, що ми керуємо своїм життям, тоді, як насправді, нашим життям керує наша підсвідомість.
Окрім того, є багато нюансів, на які ми просто не звертаємо уваги, бо звикли до них з дитинства. Але саме вони і можуть запускати певні поведінкові програми. В любому випадку, відповідь криється в Вас самій,потрібно лише допомогти Вам їх побачити. А без роботи з підсвідомістю це зробити практично неможливо.
 Відредаговано автором 13-12-2023 13:58:45

Тетяна Штапова · Answer

[quote]Загалом, це перші пів року відносин. Спочатку підтримую, допомагаю визначитись з іншим місцем роботи. І тут починається щось смішне: там платять мало, там працювати потрібно тяжко, десь багато годин чи далеко їхати. В результаті - по пів року вдома. Постійна ругань. [/quote]
А якби ці чоловіки не зустріли Вас, вони все одно не працювали б по півроку, тому що їх щось не влаштовує? 

[quote]А коли знаходиться робота, то вже стільки негативу пережито, що не хочеться зовсім відносин. Вже не дивишься на нього, як раніше.[/quote]
Схоже, що Ви спочатку ідеалізуєте чоловіків, а потім знецінюєте. Таке часто трапляється у відносинах. Але варто розібратись, чому з Вами все це відбувається.

[quote]І розумію, що таке буде продовжуватись постійно.[/quote]
Тільки якщо Вам це завжди буде потрібно. Не в тому сенсі, що Вам гарно живеться з такими чоловіками. Є необхідність мати відносини з чоловіком, який мало заробляє, Ви її не усвідомлюєте. Свідомо Ви вважаєте навпаки, що Вам зовсім не хочеться жити з таким чоловіком. Але людьми керують в першу чергу несвідомі процеси. Психолог міг би Вам допомогти їх виявити. 

Ви щось отримуєте від відносин зі слабкими, неспроможними заробляти чоловіками. Можливо, почуваєте себе сильною поряд з ними, і для Вас це важливо.

[quote]Через те, що чоловіки живуть у мене, вважають, що це не їхнє і щось робити як чоловік, не потрібно. Бо я ж можу сама. А я можу сама лише через те, що в мене немає іншого вибору. Бо немає чоловіка, котрий візьме ці обов'язки на себе. Тобто чоловік, прийшовши в мій будинок, бачить, що я справлялася без нього відмінно. Навіщо напрягатися тоді..[/quote]
А якщо Ви не будете все робити сама, що відбудеться?

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Якщо відносини дляться 1,6 року

Відповіді психологів