Я не знаю що робити

Не маєте права на слабкість?!
Але мабуть маєте право вмерти від перенапруги?
А ХТО ЗАБРАВ у Вас перше право і ХТО ДАВ друге?
Відповідь "я сама" - 100% хибна. Шукайте серед рідних.

Доброго ранку, Dasha!

Ночами не сплю через постійні сльози,раніше вони виникали через певні причини.А зараз ніби на автоматі
Немає ні сил не бажання ні на що

Я НЕ ЗНАЮ ЩО РОБИТИ

Відповідь очевидна - поставитись до себе максимально прихильно(!)
Далі - шукати підтримку як зовні, так і всередині.

раніше вони виникали через певні причини.

Мені здається, що якісь сильні емоції і почуття. пов'язані з ТИМИ подіями, ще не прожиті до кінця. Їх шлейф ще продовжує впливати на Ваш стан, висмоктуючи житєві сили. Тому спробуйте виписати всі ті почуття і думки на папері, це зменшить внутрішню напругу.

Приходиться працювати на трьох роботах щоб виживати…Сил просто не має

Наскільки можливо взяти відпочинок і приділити увагу СОБІ?

Я просто втомилася,і мені соромно за це

Дивна ідея - соромити себе за втому. Так Ви ж не робот, а звичайна людина, яка іноді може втомлюватись.

За те що я слабка,я не маю на це ніякого права але не можу з цим нічого зробити

Невже Ви звикли вважати себе зробленою з заліза, причому загартованого заліза?!

Щодо почуття сорому раджу переглянути відео на цю тему. Воно доможе сформувати об'єктивне бачення феномену і направить Ваші кроки на вихід з кризи.
За можливості зверніться індивідуально до психолога.

СТЫД И ВИНА. КАК СОВЛАДАТЬ С НИМИ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-480

Даша, насправді те, що плачете, навіть добре в певній мірі, як би це дивно не звучало.
Адже через сльози відбувається вивільнення ваших важких емоцій.
А їх і має бути багато, адже нещадно працювати, не мати відпочинку, та ще й картати себе- дуже дуже важко.

В першу чергу важливо забрати те, що точно можна забрати.
Це ваше самозвинувачення.
Якщо внутрішньо присутнє почуття провини, то можна з цим працювати зі спеціалістом.

Або на перший час спробувати вчинити дещо ультимативно- просто прийняти рішення не слухати цей внутрішній голос.
Як почати приймати ліки, не вникаючи, довіряючи лікарю.
А в даному випадку довіряти треба тому факту, що кожна людина дійсно НЕ може зробити те, що не може.
Не в її силах це.
Якби було можливо-зробила б.
Хтось інший може.
А хтось ні.

І звинувачувати себе в цьому, це як звинувачувати себе в тому, що Ви -Людина.

Щодо реальних обставин життя- можна пошукати якісь виходи, можливо допомогу.
Але найважливіше- забрати "добивання" себе через самозвинувачення.