Добрий вечір, Юлія!
Дуже вдячна вам за правдиве відверте питання: "...хочу консультувати, але не зоавсім розумію весь алгоритм".
Чомусь майже всі студенти-психологи хочуть одразу після ВНЗ консультувати))
Я теж цього прагнула, але розуміла, що спішити не потрібно, тому і вам також раджу не спішити.
Поділюсь з вами своїми порадами і своїм досвідом.
Я задавалась питанням до себе: а чи можу я от так відразу після ВНЗ консультувати людей, щоб не нашкодити їм?
І чесно собі відповідала:" Звичайно "НІ!"
Тому я стала думати, як і в якій сфері психології я можу себе проявити, як психолог. Задавала собі питання в чому я достатньо впевнена в знаннях, а в чому ще ні.
Спочатку треба опреділитись: вам краще (до душі) працювати з дорослими чи з дітьми.
Розпочати треба з простішого в чому ви впевнені, щоб ненашкодити людині.
Моя порада: Спершу попрацювати помічником/секретарем приватного психолога, чи в якомусь приватному чи комерційному Психологічному центрі/школі ( їх зараз багато), щоб набратися хоч 1-2 роки практичного досвіду та усвідомити, що "моє".
Я підтримувала зв*язки з викладачами і вам цього бажаю (для супервізії чи консультування про алгоритм консультування)
Після ВНЗ штурмувала книжки по тестуванню та консультуванню. Я майже жила в бібліотеці (тоді ще не було інтернет вебінарів, Ютуба

, купувала книжки авторитетних класиків психологів та вивчала їх.
Зрозумійте, що вас приваблює: сімейне консультування (чи ви знавець сім*ї?) чи розвиток дітей/підлітків, чи розвиток особистості (робота з самооцінкою людини, "комплексами")
Зараз багато психологів, які предоставляють послуги супервізії ( в мої часи навчання їх було дуже мало).
То ж знайдіть кого-сь та спілкуйтесь.
Вам потрібні психологи практики, шукайте їх.
Консультувати людей - це дуже велика відповідальність : Не нашкодити!"
Це ж вільне плавання психолога в океані послуг консультування. Ви готові отак одразу пливти по океану, маючи тільки теоретичні знання, як управляти парусами? Справитесь сама в океані з парусами?
Задайтесь питаннями: ви соціально зріла людина в сенсі жіття, соціальної відповідальності?
Ви розумієте різницю між суб*єктивною своєю думкою, суб*єктивною думкою клієнта та взвгалі, що таке об*єктивна думка, альтернативна думка?
Чи має психологиня право вказувати клієнту що робити на свій суб*єктивний розсуд?
Чи готові ви консультувати людину, яка зовсім по іншому мислить, сприймає світ, робить протилежні вчинки ніж ви?
Що ви їй порекомендуєте: "роби як я!" Чи скажете : "Так можна, а так не можна?)
Резюме:
То ж перше, що потрібно: визначитись з ким я хочу і можу працювати і в якому напрямку/темі я можу працювати (виберіть один-два для першого разу)
Вдруге знайдіть практика з репутацією (!), спеціаліста в цій темі та подружіться з ним або сплачуйте за послуги практичного навчання, допомоги/супервізії по типу репетиторства)
Щасти вам!
Відредаговано автором 28-01-2024 22:34:08