Чоловік зрадив, дізналась про через декілька років

Доброго вечора, Kate!
Почнемо ось з цього

Також я з нею зустрітись і про все розпитати.

Припустимо, та жінка відмовиться з Вами зустрітись. Або все заперечуватиме. Або ще щось...
То чого Ви доб'єтесь таким кроком?

Мені потрібно пояснення, як не ридати від зради, адже я думала, що зі мною такого ніколи не станеться.

Шкода, що таке сталося, і шкода, що Ви страждаєте через те "відкриття".
Водночас, вважаю, пояснення мало чим можуть зарадити. Адже Ви ВТРАТИЛИ довіру до чоловіка(!)
От з цим потрібно уважно і обережно працювати, краще у взаємодії з психологом. З Вашими почуттями, з Вашими, так би мовити, налаштуваннями, мовляв, зради в житті НІКОЛИ не буде.
Це певний процесс, який має тривати певний час.

Я тепер не можу уявити інтим із ним, адже в тих переписках він марив її геніталіями.

На тепер ТАК.
А далі?
Далі час покаже, чи зможете ви разом відновити довіру і прибрати суттєві, як видно, перешкоди, що накопичились між вами.

На наступний день він приїхав, довго розмовляли.

Ось чого Вам бракувало - відкритості, обміну почуттями і думками. І, на жаль, лише та непередбачувана подія ЗМУСИЛА вас обох відкрити двері для щирого, сподіваюсь, спілкування.

Можливо потрібно розʼїхатись і тоді щось стане зрозуміло?

До такого варіанту деякі пари вдаються.
Проте на цей крок не усім легко відважитись, особливо розглядаючи усі можливі наслідки.
З приводу "роз'їхатись" (можна вживати більш м'яке визначення - збільшити дистанцію) - що, ймовірно, може стати зрозуміло?
Наприклад:
Наскільки Ви цінні для нього? А він для Вас?
Наскільки Ви емоційно (і не тільки емоційно) залежні від чоловіка?
Наскільки його слова йдуть від серця, а не від страху втратити сім'ю?
Чого Ви несвідомо обирали не бачити в поведінці чоловіка, адже в його телефон все-таки заглядали?

Відредаговано автором 04-03-2024 18:46:31

Добрий день! Довіра падає дуже швидко, але відновлюється поступово, і тут потрібні кроки з обох боків. Спробуйте поміркувати, чого не вистачало в ваших стосунках? Розмов, насолоди, розваг? Коли у вас почала зникати довіра, можливо це сталося ще раніше, якщо подивилися його телефон?

ДОброго часу доби!
Співчуваю Вам, Вашому болю та розпачу.. Зрада - це руйнування фунадментальної основи сімї. І відновлення цієї основи може потребувати багато часу. Частіше самостійно з цим розібратися немжливо.

Можливо я взагалі тепер не зможу з ним жити далі?

Залежить від Вас в першу чергу. Якщо дійсно хочете зберегти сім'ю - раджу обрати фахівця та попрацювати з психологом.

Вітаю. Шкода, що ви переживаєте це все. Скажіть, а якою була довіра між вами і чоловіком до цього інциденту? Чи могли ви вільно розмовляти про те, чого не вистачає вам\йому? Чи це було саме його пояснення, що він вчинив так, як вчинив, так тому що у вас не було інтимних стосунків якийсь час? (Звісно, я не знаю чи він зраджував вам фізично, чи говорить правду). Саме поняття "подружня зрада" має для кожної людини власне забарвлення і болить по-своєму. Ваш чоловік готовий до того, що вам якийсь час може бути гірше ніж до того, він сам пропонує як вийти з цієї ситуації? Було б дуже непогано якщо б ви при взаємній згоді звернулися до сімейного психолога. Це допомогло б вам покращити розуміння і емоційний стан. Якщо ви відчуваєте себе погано після того, що сталося, і якщо обидва хочете відновити стосунки - важливо рухатися одночасно в цьому напрямку. Сил вам!

Ваш стан можна зрозуміти. Зрада чоловіка - це завжди важко пережити.
Сильна образа і душевний біль не відпускають, заважають продовжувати стосунки з людиною, яка перестала бути опорою та захистом.
Як жити після зради чоловіка? Як вибачити? Як забути? І чи потрібно?
Ці питання треба вирішити для себе.
Залишитися разом із людиною після зради, можуть лише ті жінки, які змогли щиро пробачити.
Але це довгий і складний процес. Може знадобитися багато часу.
Орієнтуйтесь на Ваші почуття. Практично немає таких вчинків, за які неможливо пробачити людину, яка розкаялася.
І, якщо Вам призначено долею бути разом із цим чоловіком, значить, зможете пробачити та відновити стосунки.
Вам дуже потрібна допомога психолога.

Вітаю!

Знаходжусь у розпачі. Знайшла на днях у чоловіка в телефоні переписку інтимного характеру з колишньою колегою (раз в рік беру його телефон взагалі в руки). Окрім віртуального сексу там ще були фрази про те, що колись вони бачились в займалась сексом, вочевидь у його машині

Співчуваю. Це катастрофа. Тим більше зрозуміти, що близька людина весь час тобі брехала, а ти йому сліпо довіряла і нічого не помічала...

Прогнала його геть в перший день, але одразу зрозуміла, що не хочу без нього жити. У нас є донька, займаємось плануванням другої дитини, яку хоче більше він, у нас непогані стосунки, балує нас гарними подарунками, влаштовує мене в побуті

?
Тобто просто ЗРУЧНО та ЗВИЧНО? Чи все ж таки присутнє почуття любові?

Мені потрібно пояснення, як не ридати від зради

А мені потрібно спіймати золоту рибку. Як вважаєте, це реально? Можете мені допомоти в цьому? Отож.
Ридати при зраді - природньо. Бо ж болить? Анестезії хочете? Не існує такого. Тим більше, що біль дуже гарно лікує сліпоту та наївність. Тобто є корисною.

адже я думала, що зі мною такого ніколи не станеться

Найрозповсюдженіша САМОомана. А чого це так? Чого з Вами обов'язково повинно все мало бути інакше?

Я тепер не можу уявити інтим із ним, адже в тих переписках він марив її геніталіями.

І це цілком зрозуміло, що не можете уявити. Якщо б могли, це виглядало б як справжнє збочення.

Можливо я взагалі тепер не зможу з ним жити далі?

Можливо. Ніхто цього не може знати зараз.

Можливо потрібно розʼїхатись і тоді щось стане зрозуміло?

Можливо. Вирішувати Вам. Є різні шляхи вирішення проблеми.

Також я з нею зустрітись і про все розпитати

Мета цього дійства?

Доброго дня! Співчуваю Вашій ситуації...
Хотілося б жити без задніх думок та довіряти... Але життя не застраховане від непорозуміннь, та, нажаль, зради...
На мій погляд, Вам необхідно дати собі час. Час на прийняття ситуації. Зараз події занад-то гостро розвернулись над вашим життям. Психіка, вона як орган - якщо занад-то роздратована, то ніякі доводи не допоможуть. Дайте собі час. А потім починайте з себе. Як і з чим ви зможете жити. Кожну ситуацію - з повагою до своїх відчуттів.
Для мене Ваша історія про внутрішні кордони... Що саме для Вас важливо? Як з цим жити? Як з вами можно поводитись? Як себе зберегти? Не забувайте, Ви вже не є самі - Ви відповідальні і за свою неповнолітню дитину. Як можна з нею? Що ви готові їй пояснити (на рівні її віку вона теж відчуває ваші відчуття). Як зберегти її відчуття? Довіру оточуючим. Довіру чоловікам. Повагу до себе.
Бережіть себе!
Звертайтесь за допомогою, коли будете готові.
Я теж працюю з подібним станом.
З повагою, Алевтина Сацик.

Відредаговано автором 05-03-2024 12:24:56