↩ Реакція на відповідь № 364570 для Алла Володимирівна
Чи любите ви твapин? Чи здaтні ви нa cльoзи npo nеpегляді фільmів? Кoгo okpіm pідниx бaтьkів ви ще любите? Киm зaxonлюєтеcь? Щo цінуєте в людяx? Яkі яkocті людcьkі для вac в npіopитеті? Чи відчувaли ви любoв безуmoвну? Без дocягнень і відmінниx oцінok? Яk cтaвитеcь дo cебе npи nomилkax і npoвaлax? Чи є дpузі тa близьkі cтocунkи з іншиmи людьmи у вaшиx бaтьkів? Чи уcвідomлюєте ви і вaші бaтьkи cвoї ненaйkpaщі cтopoни, чи лише нaйkpaщі? Щo nеpевaжнo гoвopять вaші бaтьkи npo іншиx людей? Щo тpanитьcя з вamи яkщo в kлacі ви будете не nеpший і ненaйkpaщий, яk будете це npoживaти?
Тварин люблю, особливо котів.
Якщо у фільми присутні сцени якогось горя, втрати або неймовірного щастя, то так, плачу, важко стримати у таких моментах сльози.
Крім рідних батьків, люблю бабусь та дідусів, тітку, двоюрідних сестру та брата, тобто усіх рідних, які у мене є.
Захоплююсь успішними людьми, які досягають кар'єрних висот, поєднуючи їх з соціальними ініціативами, або тими людьми, які створюють соціально відповідальний бізнес.
В людях ціную вихованість, порядність, відповідальність, здоровий спосіб життя, амбітність, цілеспрямованість, готовність прийти на допомогу.
В пріоритеті для мене ті людські якості, які вище зазначив.
Безумовну любов відчував напевно ще у ранньому дитинстві, потім з початком школи почалася гонка досягнень, батьки почали більше вимагати, пам'ятаю , що за погані оцінки мене навіть били, це було у першому класі, але батьки тоді казали, що навіть якщо вони мене сварять і б'ють, то все одно люблять. Потім я подорослішав, мене бити перестали, але вимагати досягнень - ні
При помилках та провалах я ставлюсь до себе просто жахливо, з'являється відчуття, що весь світ провалюється крізь землю. Погана оцінка може мене на тиждень вибити з колії. І навіть якщо я не зміг підтягнутися ту кількість раз, яку запланував, то можу почати плакати, як при перегляді фільмів, обзиваю себе слабаком.
У батьків є друзі з якими вони спілкуються - це наші сусіди по під'їзду та ще одна родина у сусідньому будинку. Більше друзів у них немає.
Я усвідомлюю свої негативні сторони - в першу чергу це перфекціонізм та надмірна вимогливість до себе та оточуючих,
страх виглядати неідеальним в очах оточуючих, неприйняття будь-якого результату, окрім ідеального, низька самооцінка. За батьків, якщо дозволите, відповідати не буду.
Батьки говорять про інших переважно погане, майже ніхто їх не влаштовує, всі якісь не такі.
Якщо я у класі не перший і не найкращий, то я впаду в депресію, буду плакати, і знову намагатимусь з усіх сил перегнати того, хто виявився кращим за мене. Були поодинокі випадки, коли деякі однокласники отримували оцінки кращі за мене, і той день для мене перетворювався на пекло. Однокласники не втратили можливості висміяти мене за це, обзивали лузером, я не витримував, кидався з кулаками на тих, хто це робив, потім після цього ще півдня ходив засмученим та заплаканим. Прийшовши додому я починав ще ретельніше вчитися, щоб подібні ситуації не повторилися, і щоб я не відчував себе шматком лайна