Як пережити безпліддя?

Маріє, Ви ще дуже молоді і у Вас все життя попереду.
Ви, звичайно, зустрінете кохану людину і разом вирішуватимете ваші проблеми.
Безпліддя - неприємний термін, але ще, на думку психологів, і неточний. Безпліддя - це тимчасова нездатність жінки зачати дитину.
І ця нездатність обов'язково має свої причини. Дуже часто коріння безпліддя - не в хворобах жіночих органів; вони перебувають у жіночій голові, а точніше – у психіці.
Психіка керує репродуктивною системою. Ось чому безглуздо вирішувати питання безплідності лише на фізіологічному рівні, дбаючи лише про стан репродуктивних органів. Насамперед має сенс шукати рішення на психологічному рівні: у сфері внутрішніх страхів та почуття безпеки.
Психосоматика (наука, що вивчає взаємозв'язок нашого психічного стану та здоров'я тіла) стверджує, що якщо у жінки є внутрішня заборона на зачаття та народження дитини, то її тіло отримує команду "не вагітніти!" І, як наслідок, це виявляється у дисфункції жіночих органів.
Коли ми прибираємо внутрішні психологічні перепони до зачаття, органи теж зцілюються, жінка вагітніє і народжує дитину.
Маріє, не впадайте у відчай, зверніться за допомогою до психолога.

Доброго дня Маріє!
Певне, дуже важко давати більш грунтовні поради, але з того, що я прочитала, у мене склалося враження, що Ваше безпліддя може бути, у тому числі, психо-соматикою, установкою "навіяною" батьками. Ви пишете
"З дитинства проблеми зі здоров'ям, та певно сама по собі я слабка, завджи мені батьки казали, що дитина це важко, це не для мене".
І окрім того, що, можливо, є якесь захворювання, Ви ще й свій пригнічений стан "накручуєте" штучно, не дозволяючи навіть припустити думки, що лікарі - це просто люди і тому, нерідко, помиляються.
Ви пишете “Треба переключитася і шукати інший сенс життя? Чи боротися? Але тоді може бути ще більше розчарування", не розуміючи, що "боротися" і "шукати інший сенс життя" взаємопов'язані, як це не дивно. Тому, що любі зміни, у тому числі, зцілення, починаються з внутрішнього прийняття ситуації, як такої, що вже склалася на даний момент... Чому це так важливо?
Справа в тому, що Ви знаходитеся в такому стані ще й тому, що внутрішньо ображаєтеся на своє життя, на свою долю, на себе, і сили витрачаються на абсолютно безплідну боротьбу, яка Вас виснажує, роблячи ще слабшою. А чоловіки та діти з'являються лише тоді, коли жінка стає внутрішньо наповненою і гармонічною. При цьому, не так вже і суть важливо, чи має вона абсолютне фізичне здоров'я.
Тому, на мою думку, починати потрібно саме з Вашого психо-емоційного стану, а там, хто зна, чи не почнуться зміни з фізичним станом та і в особистому житті...

А для чого дитину?! З якою метою? Щоби що?
Виконати материнську функцію, яку відчуваєте в глибині души?
Або щоб бути як усі?
Або щоб реалізувати бажання та очікування своїх батьків та іншої рідні?
Або щоб не залишатись на самоті? Щоб був хтось поруч? Правда це буде простим використанням живої людини задля власних інтересів, та таке трапляється нерідко.
Що більше Вам відгукується?
Інша справа, коли є чим поділитись з маленькою людиною! Любов'ю, душевною турботою, знаннями, підтримкою.
Щоб допомогти їй розвиватись та зростати. А потім - відпустити!!!

Первое, что хочется сказать, что диагноз бесплодие, чаще всего, это глупые необдуманные слова врачей-непрофессионалов, которые ляпают, что попало, без особых на то оснований. Я знаю женщин, у которых был диагноз и у них по 2-3 ребенка. Как сказала мне одна гинеколог-акушер "Бесплодие это когда вырезано все по женской части. В остальных вариантах шансы родить есть".
Поэтому не стоит слушать врача, который, предположу, не особо тщательно все проверял, обследовал и просто сказал, не думая о последствиях.
Второй момент. Вам 23 года. Отношений у вас нет, ребенка вы не особо и хотите сейчас. Да и зачем он, если нет мужчины, с которым хотите семью? Учитесь, работайте, ищите удовольствия, увлечения, знакомьтесь с людьми, путешествуйте. Предположу, что и отделиться психологически от родителей надо было бы. Потому что их мнение, что дети это тяжело это сугубо их опыт. Вам стоит разобраться в себе и понять, что вы хотите, стоит ли прислушиваться к родителям в этом вопросе (да и не только) и искать свои смыслы и ценности.

Треба переключитася і шукати інший сенс життя?

А вы видели смысл жизни в детях?

Марія, добрий день. Лікарі можуть помилятися і нажаль це не рідкість. Хотілось би вас підтримати., але для цього потрібно глибше розуміти вашу ситуацію. Зараз у вас кризовий момент і можливо найкращим рішенням було б звернутись за підтримкою до спеціаліста.