Дитина та вітчим

Доброго дня. Не зрозуміла, чі живете 3 роки з чоловіком, чі дитині 3 рочки?
Чім старше дитина, тим важче налагодити близкий контакт. Але тут важливо знати, що з одного боку чоловік , коли одружується с жінкою з дитиною, бере і її і дитину у свою родину. Але обов"язку саме любити та бути ласкавим до дитини ... це не обов"язок. це почуття, яки можуть бути а може і ні. Обов"язок є, якщо буде усиновлення. Але більш про турботу. Ви ж про любов кажете, наскільки я зрозуміла. Спробуйте уявити навпаки: його дитина від іншої жінки у вас живе. і ...ну не викликає у вас бажання обійняти... чі можна якось змусити себе?

Відредаговано автором 15-05-2024 13:47:04

Доброго дня.

Не можу зрозуміти це є його обовязком чи лише може бути за бажанням

- тут можна говорити про Ваші з ним плани на майбутнє(якщо не одружені) і про те як це мало б бути і т.д. Але саме важливе - як Ви вважаєте має бути? Для Вас нормально і комофртно, що коханий чоловік і дитина не спілкуються?

Якщо зараз дитині 9, то чим старше вона ставатиме, тим складніше буде встановити дійсно близький стосунок, тим паче дитина стане підлітком скоро. То тут цікаво, як це було раніше? Коли цей чоловік з*явився?
ЧИ говорили Ви з дитиною про це? Ким він буде, для неї, які у них ролі одне для одного? І чи говорили в тому числі з чоловіком. Це ж таки доволі важливий процес.

Корисно було б уточнити напрямку ставлення їх одне до одного, Ви можете з кожним поговорити і вже виходячи з цього робити висновки. Чи потрібне їм інакше спілкування, чи можливо воно взагалі. Якщо для Вас важливі близькі і теплі стосунки у сім*ї, здійснювати міри по налагодженню стосунків між чоловіком і дитиною, але плавно і комфортно для всіх. Оосбливо будьте уважні спілкуючись із дитиною, не допускайте нав*язування своєї думки і серйозно сприймайте її слова.

"дитина дуже ревнива і хоче,щоб ми жили лише разом. " - якби це не було складно, це нормально. Я не знаю як було у Вас із батьком дитини, але в її житті, де все було зрозуміле і чітке з*являється хтось чужий, і забирає Вас, вільне місце, час, і т.д. Якщо тим паче, появлявся цей чоловік не поступово в житті дитини. Це у Вас з ним стосунки, у неї з ним відносини так і не сформувались. Її ревнощі природні. І тому важливо готувати дитину до появи нового члена сім*ї, допомгати їм зближуватись, нагадувати, що Ви не станете відноситись до неї інакше чи гірше. Тим паче від дитини був ще менший, але і зараз вона ще маленька. і це теж стресс. Зараз ці кроки вже мало допоможуть, краще пропрацювати і отримати рекомендації психолога по тому які у Вас зараз стосунки саме і як це виправляти. (для чітких рекомендацій Вам мені, наприклад, треба знати про Вас і дитину і чоловіка більше. в тексті це складно).


Декілька місяців тому на фоні ігнорування чоловіка в її сторону - так і не дивно, чому вона не хоче його приходу. В неїї немає причин його чекати, чи хотіти знайомитись з ним.
Не відповідальність дитини тут у налагодженні стосунків. Не вона має пробувати спілкуватись чи добре ставитись. Почати це маєте Ви і чоловік.

Доброго ранку!

Не можу зрозуміти це є його обовязком чи лише може бути за бажанням

Спробую за допомогою питань розширити поле міркувань. От уявимо собі, як може одна людина обіймати іншу через ОБОВ'ЯЗОК?!
Інша справа - щира цікавість, увага на грунті власного бажання. Ну так чи ні?

Загалом-то, роль батька (вітчима, якщо він нормальна людина) полягає в тому, аби
давати захист і забезпечувати сім'ю. Бути моральним авторитетом. А ще допомагати дитині зустрітись з подіями, фактами, переживання яких формуватиме її власні орієнтири і переконання...
Вважаю, про це варто говорити з чоловіком. Говорити з повагою, обережно і виважено. Про свої думки і почуття. Про своє бачення і свої бажання.

Я задумалась над чим не мав би мій теперішній чоловік старатись знайти підхід до дитини.

Мав би, бо він дорослий. Але не під тиском.

дитина дуже ревнива і хоче,щоб ми жили лише разом.

Цікаво, якою була Ваша реакція?

Декілька місяців тому на фоні ігнорування чоловіка в її сторону - донька сказала, що була б рада,якщо б він більше не приходив

Нічого дивного. Між ними відбувається конфронтація і несприйняття одне одним. І тут мова може йти не про підлаштування чоловіка під дочку чи навпаки. А про здатність усвідомити дорослим чоловіком особливості характеру і реагування дочки на появу в сім'ї фактично чужої для неї людини. Тому потрібна його здатність і добра волі йти цим шляхом.

Відредаговано автором 16-05-2024 09:54:26

Наталя, ситуація непроста і Ви не написали, які взаємини у дитини з рідним батьком. І взагалі мало інформації про вашу родину. Давайте розбиратися.
Коли чоловік одружується з жінкою, яка має дитину, він має освоїти відразу дві ролі — чоловіка і вітчима.
Роботу з вибудовування взаємин вітчима з дитиною матері краще починати ще до їхнього знайомства. Саме від жінки багато в чому залежить, як складуться ці взаємини. Завдання мами - якнайбільше розмовляти з дитиною, заздалегідь розповідати про майбутні зміни і про нового члена сім'ї. Якщо в житті дитини є рідний батько, важливо пояснити, що тато у нього залишиться і завжди буде його батьком, що ніхто не збирається його замінити або відтіснити, — це знизить рівень тривоги.
Забезпечення дисципліни краще Вам взяти на себе. Якщо типово «батьківську» функцію виконуватиме чужий дядько, це теж викличе у дитини відторгнення.
Ще одне складне завдання, яке має вирішити Ви — приділяти достатньо уваги і дитині, і чоловікові. Якщо не підтримувати здоровий баланс, бути уважною до когось одного, виникне ревнощі, і взаємини в сім'ї ускладняться, навіть якщо були досить гармонійними.
У матерів у повторному шлюбї, є ілюзії, що їхні діти «мають» швидко полюбити нового чоловіка мами, а чоловік обов'язково має полюбити всіх дітей. Але насправді набагато важливіша взаємна повага. Дитині може не подобатися нова сімейна ситуація,
Проте вітчиму належить завоювати повагу дитини своїм ставленням до неї та її мами — це необхідна основа, на якої можуть потім вирости інші почуття. Полюбити чужу дитину виходить не у всіх. Потрібно дати час собі та йому; для початку досить спокійного, шанобливого та доброзичливого спілкування, під час якого можна краще пізнати одне одного.
Разом погуляти, пограти, обговорити мультфільм чи казку – все це сприяє формуванню нової сімейної конструкції. Щоб вона набула стійкості і всі члени сім'ї «притерлися» один до одного, зазвичай потрібно два роки.
Але Ви пишете про три роки і це викликає певні питання. А які у Вас стосунки з новим чоловіком?

Відредаговано автором 16-05-2024 22:01:26

Доброго дня! Щоб покращити стосунки між вашим чоловіком і дитиною, почніть з відкритої розмови про його готовність більше взаємодіяти з дитиною. Дізнайтеся, чи він почувається комфортно в цій ролі. Організовуйте спільні заходи, такі як ігри, прогулянки або приготування їжі, щоб вони мали більше можливостей для спілкування. Підтримуйте і заохочуйте його зусилля, коли він намагається налагодити контакт. Якщо ситуація не змінюється, зверніться до сімейного психолога, який може допомогти знайти кращі підходи для зміцнення їхніх стосунків. Пам'ятайте, що це потребує часу, терпіння та зусиль з обох сторін.