Проблеми дитини з однолітками

Доброго дня, Віталіна! Думаю, проблема не скільки в тому, щоб навчити хлопчика постояти за себе, стільки в тому, щоб розібратися, чому діти так поводяться по відношенню до Вашого сина. Так, діти жорсткі, але й справедливі. Постарайтеся поговорити з сином про те, що відбувається. Як правило, диму без вогню не буває. Поспілкуйтеся зі шкільними вчителями.

Доброго дня!

Як навчити дитину постояти, за себе?

Відчуваю Вашу стурбованість. Так хочеться, аби син був взмозі постояти за себе.
Тому потрібно подивтись на своє ствлення до нього всебічно. Чи не пригнічуєте його мимоволі, чи не знецінюте?..
Чи даєте змогу проявляти гнів, спротив Вашим вимогам і очікуванням?..
Чи підтримуєте його спроби діяти самостійно?
Чи вірите в його здатність захищати власну гідність?

Доброго дня!
Саш син ще не сформована маленька людина йому тільки дев’ять років. На його психіку впливають більш с грубою психікою діти. Чому ці діти так поводяться стосовно нього, тому що вони не вирішили свої психологічні питання дома із своїми батьками. Ці свої проблеми вони вирішують з дітьми які слабкіше їх морально та фізично. Якщо дома все у порядку , то і діти поводяться відповідно якщо ні то і поведінка буде такою. Тому ваше спілкування з іншими батька нічого не дасть. Бо там є свої невирішені проблеми з їхніми дітьми. Це перше. Друге тещо ваша дитина не говорить вам про свої проблеми у школі, це наводить на думки що вона про вас думає. Можливо вона вас боїться, недовіряє, думає що ви не спроможні щось змінити. До речі про зміни, ви для захисту дитини щось робили але не досягли успіху і це спонукало вас діяти через дитину., тобто щоб вона щось сама робила. Ну наприклад була агресивною стосовно інших дітей. Тоді питання до вас ви справді хочете виховувати свою дитину у такій спосіб. Це означає знімати частково з себе відповідальність , та перекладати на нього вирішення свої питань самостійно. Тому ваш син і нічого не сказав, він був впевнений що треба самому вирішувати це. Звісно у нього треба виховувати такі риси сміливість, впевнинііть тощо, але не за рахунок зламу його психіки. Що до цієї ситуації в школі, на цих дітей можливо вплинути через керівництво школи, через заяву у поліцію, поміняти взагалі школу, виключити цих дітей з цієї школи є інші інструменти. Спочатку вам треба показати дитині що вона є під вашим захистом і дати її впевниність у вас, це і буде його опора , а потім вже щось робити в його психікою.

Доброго дня.

Ситуація дійсно не проста, можу тільки уявити як Вас це стурбувало.

А що сам син говорить? Як пояснює те що відбувається?

Чи помічали щось таке в Україні? і чи відмічали раніше, що син не вміє себе відстоювати? Як він це робить з Вами? Чи сперечається, чи противиться? Чи може він навпаки, дуже слухняний?

Момент який особливо важливо враховувати, це те що зміна школи в такому віці, і не просто школи а й країни може мати різний вплив на різних дітей, і далеко не завжди це проходить легко. Як переїзд сприймав син? Чи змінилась його поведінка за цей час?

Ви могли переїхати два роки тому або місяць тому, але якщо не було належних умов для адаптації чи високий рівень тривоги і стресу у сина, для нього це може бути складно, що відмічається на поведінці із однолітками. В цьому віці, діяльність в школі та позиція серед однолітків взаємоважливі, і втративши щось одне, втрачається і інше, або ускладнюється.

Подосліджуйте ці моменти, чи самі чи з психологом, і важливо зосередити увагу не тільки і не стільки на самозахисті хлопця, "щоб міг постояти за себе", а на його стані. На тому, чи є у нього опори і ресурси, сили і впевнеінсть в тому зоб себе відстоювати. Просто технічно навчити його відповідати на образи - не зменшить неприємних відчуттів від самих образ.