Чому так тяжко викоеслювати людей?

Sabina, тут багато чого залежить і від рівня стосунків, і від ситуації.

Наприклад, ситуація з плітками дійсно зачіпає саме Вас, і мати стосунки з людиною, яка настільки Вас не поважає неприємно та ненадійно.

Щодо відповіді на смс- це може бути "не про Вас", а про ту людину, наприклад, вона всім так відповідає, або в неї були певні важкі часи.

Має значення також рівень близькості, наприклад є знайомі, з якими спілкування може відбуватись раз на декілька місяців, а є друзі, з якими спілкування відбувається кожного дня.
Якщо не відповідає далека знайома, то це може вкладатись в певні умовні рамки ваших стосунків.

Звісно, головне, на що варто спиратись- це ваші відчуття.

При цьому, якщо людина не відповідає якимось вашим критеріям, не обов'язково рвати з нею стосунки.
Її можна "перевести" в "категорію" більш далеких знайомих, або в "спілкування тільки по роботі/здоров'ю, навчанню,...", тобто на конкретну тему. І вибудовувати спілкування в зручному для Вас режимі.
Наприклад, подруга, що не відповідає на смс, може виявитись гарним фахівцем в якійсь сфері, наприклад по здоровому харчуванню чи манікюрній справі, і їй можна телефонувати та питати поради в області її компетенцій.

Щодо вашого "пробачаю"- іноді насправді "пробачати" і немає чого.
Бо люди не мають відповідати нашим очікуванням. Тому пробачення тут може занадто сильний термін, який більше підійшов би до якихось більш вагомих вчинків (зрада, використання, тощо).
Просто важливо для себе усвідомити "ага, зрозуміло, ця людина вчиняє з іншими/зі мною так", і не очікувати від неї більшого, не спиратись на неї там, де точно знаєте, що вона "не підходить".
А ще в мене виникло припущення, що Вам не дуже вистачає близьких людей поруч, адже Ви навіть "вимушені" пробачати когось, чиї вчинки неприємні, щоб поруч з Вами хтось був. Хоча, можливо, я помиляюсь.

Доброго дня, Sabina!

Чи маю я гідно реагувати на поведінку людей, яка мені не подобається, і на другий раз вже не пробачати? Чи далі уникатати "не зручних ситуацій"

Ставите дуже слушні та актуальні питання. Однозначної відповіді, на жаль, дати неможливо, тим більше, якщо зважати на ту обставину, що це відповідальність самої людини, а не когось зі сторони, яким би він знаним фахівцем не був(!)
Водночас розкрити чиннники Вашої позиції і пролити світло на неї допоможе з'ясування кількох речей. Наприклад, як і завдяки кому/чому склалось ось таке ставлення

Я дуже не люблю конфлікти, дуже уникаю щоб на мене хтось ображався ( але все одно " є незадоволенні і ображені, зауважу)

З цього приводу наведу один вельми влучний афоризм - "якщо у Вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у Вас пульс."
В страху конфронтації зашито побоювання програти, а також небажання і слабкість заявити про себе, виразити себе, позначити в просторі відносин свої особистісні кордони, тобто цінності, бажання, потреби, смаки, погляди.
Пригадайте, хто і коли сприяв формуванню саме такої Вашої особливості?

всіх часто пробачаю

Варто уважно подивитись, чим керуєтесь, коли приймаєте рішення пробачити?

Подруга пліткувала про мене, я пробачила, вона не зупинилась, тільки з часом я її викреслила.

Цікаво, які почуття і міркування підштовхнули до цього кроку?

Чи далі уникатати "не зручних ситуацій"

От у мене питання, яким чином така поведінка може покращити стосунки?

Чи маю я гідно реагувати на поведінку людей, яка мені не подобається, і на другий раз вже не пробачати?

Звернув увагу, як Ви вживаєте слово "пробачати". Невпенений, що воно в цьому відношенні доречне. Можливо, людина і не завинила, просто Ви йдете по життю іншими дорогами. Як Вам такий підхід?

Відредаговано автором 26-06-2024 16:17:33

Доброго дня.

Доєднуюсь до слів колег вище. Основне на що варто звернути увагу:
- а чому для Вас важливо щоб пом*якшувати конфлікти, уникати їх і т.д.?
- проблема не стільки в наявності конфліктів, бо самі по собі конфлікти стосунки не руйнують. Це тільки спір, суперечка, неприємна ситуація - вирішивши яку і прояснивши, стосунки можна продовжувати і укріплювати. ЯКщо це потрібно.
- проблематичними конфлікти стають, коли Ви в них постійно займаєте миролюбиву і заспокійливу роль, тим самим розширючи власні кордони для інших людей і допускаючи, що з Вами можна так обходитись. Ви це сприймаєте і дозволяєте.
- І чи розумієте Ви, а як хотіли б реагувати? Що залишається у Ваших переживаннях після конфліктів і що саме хотілось би змінити?

Знаєте, сама по собі навичка загладжувати конфлікти - крута ж, далеко не всі вміють згасити сильні емоцій і накал, зберігати стосунки через конфлікти буває не просто. Тому, це добре, що Ви це вмієте, і не варто розглядати таку навичку тільки як щось погане.
І не всі конфлікти треба роздувати, не на все реагувати - якщо це не зачіпає, то і сили витрачати не варто.
Проте, якщо в стосунках на першому місці стоїть збереження іншого, то з часом можна стикнутись з тим, що а більше нічого тут і немає. Виштовхувати себе, і свої почуття, потреби на задній план - працюватиме, але наскільки Ви тоді в цьому є? Як тоді дізнатись, чи дружить з Вами хтось через те, яка Ви класна людина, чи тому, що з Вами щоб не було - жодних нюансів негативних, і можна діяти як хочеш.

Ну і, на останок, скажу що бути бережним до людей це гарно, але спробуйте пороздумувати - чи немає чогось шкідливого для Вас в страху втрачати стосунки? Що з Вами станеться, якщо втратите подругу, яка погано з Вами обійшлась? І т.д. Розглядаючи такі умовні приклади, можна відслідковувати власні переживання і дізнатись про себе трохи більше)