Не можу забути школу

Доброго дня!

Співчуваю вашій історії. Ви якусь частину себе не приймаєте і ви її називаєте нікчемою. Інші відчувають ваші вразливі місця і починають насміхатись, щоб ви нарешті навчились себе захищати, цінувати та обирати. Ваша нікчема - це внутрішня забита дитина, яка потребує захисту, підтримки, любові, а вам друзі важливіші за вас саму. Це чому і як?

Подивіться на цю частинку з співчуттям, ніби на викинуте маленьке кошеня, не забивайте його і не знущайтесь… Візьміть під опіку, відігрійте і дайте безпеку. Для розвитку і для пошуку друзів треба безпека, а у вас її нема всередині. Світ у вашій картині - небезпечний і жорстокий, але ви можете пробудовувати безпечну ділянку для самої себе, де є спокій, прийняття, яка з часом буде розростатись і змінювати ваші установки. Я приймаю вашу нікчему, вона занадто маленька для цих дорослих знущань, і колись вона виросте, окріпне і дасть всім копняка, бо вона гідна поваги по праву свого існування. Я переживала подібний булінг в школі і я навчилась завдяки йому відстоювати і цінувати себе!

Бажаю вам здорових стосунків з собою і як наслідок це трапиться і з людьми ❤

Відредаговано автором 15-07-2024 13:43:23

Дуже шкода, що Вам довелося пройти через такий важкий досвід тоді, коли Ви ще не мали ні умінь, ні досвіду, щоб щось змінити. І шкода, що поруч не знайшлося надійного дорослого, який би допоміг Вам сформувати іншу "картину світу ".
"Що я не так робила "- думаю, що нічого. Можливо хтось із дорослих сильно критикував Вас, коли Ви намагались висловлювати свою думку, тому сформувався страх бути засудженою, а звідси страх спілкуватись відкрито.
Хтось назвав Вас в дитинстві "нікчемою", і Ви, як дитина, "повірили " в це, бо не знали, що це неправда.
Тепер це "бачення себе " заважає побачити себе іншою.

Все ніби упирається тільки в наявність друзів.
Ніби все інше не має значення.
Але ж у Вас є багато інших сторін.
Чи знаєте Ви себе різну?
Ви можете опрацювати з психологом свої страхи, навчитись висловлювати свою думку, поважати себе, свої почуття і свої бажання, та сформувати нове бачення "картини світу ", в якому є місце Вам щасливій.

"Я цінна лише тоді, коли у мене є друзі,"- Вам важливо знайти одного, але найважливішого друга - СЕБЕ.
Стати Другом тій дівчинці всередині Вас, якій так потрібно бути комусь потрібною, для когось важливою.

Добрый день. Сочувствую вам той прошлой, когда вы впервые испытали себя изгоем и ничтожеством. Очевидно прошлый опыт не окончательно был прожит и из-за этого вам жизнь подсовывает похожие ситуации и похожих людей. Вам необходимо работать над своей самоценностью, но в одиночку это будет длительно и мало эффективно. Я работаю с такой темой. Приглашаю.

І от коли все добре і я знову попадаю в ситуацію, де ніхто зі мною не дружить в колективі або коли наді мною насміхаються, я знову попадаю в той стан як в школі, я знову відчуваю себе нікчемою. Я іду до якоїсь мети, а потім знов трапляється подібна ситуація, і я зневірююсь, хочу кинути все, бо хто я така, я не варта цього.

Хочется вас поддержать. С вами все ок! Вы поступали так как умели и могли на тот момент. А вот про чувство боли - отдельно. В любом случае он говорит, что вы живой человек.

Як я можу змінити погляд на цю ситуацію, хоча б щоб воно мені не боліло? Що я не так робила в школі? Як я можу виправити помилки?

Доброго дня!

Як я можу виправити помилки?

Чи були то помилки? Дуже серйозне питання.
У мене, наприклад, великі сумніви. Якщо щось і було, то, скоріше за все, ВІДСУТНІСТЬ підтримки з боку рідних і близьких, коли вона була конче потрібна(!) І, вірогідно, не лише в період навчання в школі. Напевно, в такі моменти, що траплялись неодноразово, не сформувалось почуття самоцінності. І навпаки - закріпилась про себе не дуже позитивна думка. А разом з нею і спосіб поведінки.
Розкажіть, будь ласка, яким було Ваше дитинтство?
Як ставились до Вас батьки?

Як я можу змінити погляд на цю ситуацію, хоча б щоб воно мені не боліло?

Пройти певний шлях взаємодії з психологом. Там зможете побачити своє життя об'єктивно, без необхідності самоприниження.
Також зможете поступово відродити віру в себе та опанувати дієві моделі упевненої поведінки.

Вы пережили травмирующий опыт в школе, где не смогли найти друзей и чувствовали себя изгоем.
Этот опыт оставил глубокий след на вашей самооценке и продолжает влиять на ваше восприятие себя в новых социальных ситуациях.
Важно понимать, что:
Прошлое нельзя изменить, но можно изменить свое отношение к нему.
Негативный опыт не определяет вас как личность.
Вы обладаете ценными качествами и талантами, независимо от того, есть ли у вас друзья.
Ситуация не безнадежна, вы можете изменить свое отношение к ней и улучшить свою жизнь.
Сосредоточьтесь на настоящем моменте. Цените свои достижения, ставьте перед собой новые цели, заботьтесь о себе.
Развивайте уверенность в себе. Изучайте свои сильные стороны, учитесь говорить "нет", отстаивайте свои границы.
Не бойтесь быть собой. Не пытайтесь подстраиваться под других людей, цените свою индивидуальность.