Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 9 годин тому: «Реакція на відповідь № 391275 для Алла Григорівна Веленко Честно, вы правы. Может меня задевает больше то, что он у меня уже не просит остаться, »
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 9 годин тому: «Доброго вечора Katya Основне питання до психологів - "Почему я начинаю жалеть об увольнении?" Щоб спробувати отримати на нього відповідь, запитайте у себе: " Чи жаліли б Ви пр»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 14 годин тому: «Доброго дня. Насамперед хочу сказати, що Ваші почуття зараз цілком зрозумілі. Коли людина завершує важливий етап життя, навіть якщо рішення було добре обдуманим, сумніви й жаль »
Питання від: anya Вік: 17

я не можу точно описати, що відбувається зі мною але відчуваю, що шось не так

<p>я не можу точно описати, що відбувається зі мною але відчуваю, що шось не так. зазвичай я в апатії, але змушена працювати, бо тільки я в моїй сімї не хочу жити в смітті, моя мама та сестра взагалі не хочуть щось робити, та не поважають того, що роблю я, я прокидаюсь в повній апатії, через силу та плач роблю роботу вдома та весь день просто лежу, але це не завжди так, іноді мені хочеться щось робити самій, і я повна мотивації та енергії, але це буває рідше, також і з друзями, мені просто лінь зустрічатися з ними, але коли я це роблю, то мій настрій стає зовсім іншим, хоч мені і не хотілось...</p>
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
Доброе Утро!

Видимо вы давно - не живете своей жизнью - и своими желаниями.
И постоянно себя принуждаете - через НЕ ХОЧУ - ЧТОТО ДЕЛАТЬ...
Потому что надо... а не потому что хочу...
надо то... надо это... и так по кругу...
И нет у вас поддержки любви принятия от родни - нет близкого контакта - это угнетает если долго в таком жить.
И потому уходят силы... и апатия возникает...
Живете в токсичном для вас обществе - которое нужно менять ( по возможности стремится жить отдельно)
А с отцом общаетесь?

Вы умничка - что стараетесь - для себя - для своего комфорта - следите за чистотой в доме - значит не ленивый вы человек - сознательный.
А какие у вас еще интересы? Вы учитесь гдето?
О чем вы мечтаете?

"також і з друзями, мені просто лінь зустрічатися з ними, але коли я це роблю, то мій настрій стає зовсім іншим, хоч мені і не хотілось..."
Вот ... вот же ответ - и правильное направление для вас... хорошее доброе окружение - которое вас понимает и принимает - и апатия сразу уменьшается!
Общайтесь больше с друзьями - это то через что вы выйдите в нормальную для себя жизнь!
Вам нужно новое окружение - которое вас понимает и развивает!
(А не наоборот останавливает и грузит)

Поставить цели - выбрать профессию - получить знания - найти работу - и дальше двигаться к переезду от токсичной семьи.
А в личной жизни как у вас - есть ли парень?
Хотите ли вы отношений?
Самое главное - вам надо начать жить своими желаниями и целями - и тогда апатия пройдет!
Но так же, посетить либо психиатра либо психотерапевта - возможно вам нужно лечение ( на данном этапе )
Потому как апатия - это серьезное состояние - и нужна помощь специалистов.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 369865 для Ірина Миколенко

ось через тиждень я переїжджаю в інше місто на навчання, а зараз приїхала до тата, я інколи приїжджала до нього на канікулах і тут я більше як на відпочинку, тут він робить все що я хочу, я себе з ним почуваюсь маленькою дочкою його, вдома насправді я почуваю себе начеб то я найстарша в сім'ї. захоплень у мене дуже багато, мені цікаво все, я раніше займалась спортом у залі, там я теж наче відпочивала, мене хвалили, коли мене хвалять я наче відчуваю себе маленькою і щасливою. мрію я напевно реалізуватись, працювати на коханій роботі, завести сім'ю і по іншому виховати свою дитину, в іншій обстановкі. хлопця у мене немає, мені дуже складно сподобатись, мене може відштовхнути саме банальне, навіть форма нігтів або стан його одягу. я хотіла б відносин, тому що я в них відчуваю себе також потрібною і наче б то все що я роблю для хлопця це цінується, також відносини мені мотивацію дають наче.
Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
" а зараз приїхала до тата, я інколи приїжджала до нього на канікулах і тут я більше як на відпочинку, тут він робить все що я хочу, я себе з ним почуваюсь маленькою дочкою його, вдома насправді я почуваю себе начеб то я найстарша в сім'ї. "
Отец ваша поддержка я так понимаю - он вас очень любит - заботиться о вас! Это очень прекрасно!
Даже гдето балует как свою дочку - он вам, я так понимаю компенсирует - все то, что мать и сестра не дает... внимание и заботу!
А почему в таком случае не живете с отцом вместе?
Или у него новая семья?
Он знает про ваше состояние?
Можете ему все рассказать - про апатию?
Расскажите - ему не бойтесь - я думаю он сможет вам помочь - найти вам психолога.

"вдома насправді я почуваю себе начеб то я найстарша в сім'ї" - ну вам приходиться играть роль отца - у себя дома - и это не правильно!
Вы не должны быть в роли отца или мужа - матери и сестре - не должны решать все их проблемы.
Мать взрослая женщина и должна сама за себя отвечать.
У вас перегруз идет от лишней ответственности - отсюда усталость тотальная и апатия ... устали уже от такой нагрузки.

"коли мене хвалять я наче відчуваю себе маленькою і щасливою" - вот что вас мотивирует.
Отец вас хвалит?
Сами себя вы хвалите?
"завести сім'ю і по іншому виховати свою дитину" а как бы вы воспитывали своего ребенка - подробнее опишите - интересно?)

"хлопця у мене немає, мені дуже складно сподобатись, мене може відштовхнути саме банальне, навіть форма нігтів або стан його одягу. я хотіла б відносин" - это видимо от того - что отец вас очень любит и вкладывается в вас - ваши желания исполняет. И теперь вы всех мужчин сравниваете неосознанно с отцом.
Планка теперь высока - для мужчин - им будет не просто дотянутся до уровня вашего отца.
Может чуть по терпимее относится к парням - не так завышено и требовательно?
Видь у каждого человека - есть и свои минусы и свои плюсы ( и у вас тоже)
Никто не идеальный скажем так.

"тому що я в них відчуваю себе також потрібною і наче б то все що я роблю для хлопця це цінується, також відносини мені мотивацію дають наче." - это хорошая мотивация да!
Но так же важно еще и себе быть нужной!
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 369874 для Ірина Миколенко

не жила з татом тому що не могла маму покинути, я її дуже люблю, і я думаю їй самій дуже важко, хоч іноді мені здавалось, що все не так як я думаю, нам з сестрою тато однаково скидає гроші, але мама тільки мені говорить, що в неї їх немає і я їй віддаю, а сестра типу дуже капризна і всеодно не дасть, тому вона її не просить, але коли сестра витрачає всі свої і сразу просить у мами ще, мама віддає мої ж гроші їй на хотілки, коли мама знову говорила мені образливі речі, я ставила все що я роблю в приклад того що не заслуговую такого ставлення до себе, а вона говорила, що я маніпулюю нею. тато не знає про мій стан, мені з ним добре, от я і не говорю. тато мене хвалить звісно, хвалить навіть за те, що я поїла. сама я собі теж подобаюсь, розумію для себе, що я роблю хороші речі не тільки вдома, а й взагалі допомагаю людям, я розумна, мені легко завести друзів, зі мною цікаво спілкуватись. дитину я би виховала в коханні з двох сторін від батьків, в серйозному ставленні до її бажань та потреб і до неї самої в будь якому віці, в спокої у сім'ї, хотілося б бути для неї завжди хорошим прикладом. від хлопця мені стає просто дуже огидно навіть через такі речі, був дуже хороший хлопець і я старалась це терпіти, але все виливається в ненависть до нього.
Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
"не жила з татом тому що не могла маму покинути, я її дуже люблю, і я думаю їй самій дуже важко, хоч іноді мені здавалось, що все не так як я думаю, нам з сестрою тато однаково скидає гроші, але мама тільки мені говорить, що в неї їх немає і я їй віддаю, а сестра типу дуже капризна і всеодно не дасть, тому вона її не просить, але коли сестра витрачає всі свої і сразу просить у мами ще, мама віддає мої ж гроші їй на хотілки,"
понимаю - что своих родителей вы очень любите.
Но ваша любовь к ним, уже вредит вам понимаете... вы то любите, а вас используют?
Вас не ценят и не уважают ( я про мать и сестру)
Судя по тому, что вы описали у вас очень незрелая мать инфантильная - такая же сестра - потому что видимо ее копирует. И они как два ребенка - за которых вы теперь отвечаете ... но это не правильно!
Вы собой жертвуете - ради их... вот что происходит.
Нужно осознать этот пагубный сценарий - как бы тяжело не было.

"коли мама знову говорила мені образливі речі, я ставила все що я роблю в приклад того що не заслуговую такого ставлення до себе, а вона говорила, що я маніпулюю нею." - наоборот это она вами умело манипулирует.
И конечно вы не заслужили такого к себе отношения!
Смотрите, вы для них нечего не жалеете - даже свое отдаете - а это не ценят!
И вы остаетесь не с чем... у вас ваше же забирают - принадлежащее вам по праву!
Еще и делают виноватой - хотя вы не в чем перед ними не виноваты!
( возможно у них есть скрытая зависть или ревность к вам)

Но вы молодая девушка! Вам уже дано пора жить своей жизнью! Саморазвиваться!
У вас много желаний - воплощать их!
( а не жить проблемами и жизнью родителей - они пусть сами разбираются - взрослые люди )
У вас есть ваши права! А не только обязанности.
Зачем вы несете ответственность за свою семью? Потому что жалко их?
Но вы же, уже сами на износе... сами устали - нарушен баланс - давать - брать!
Надо помогать, только тем кто это ценит!
А если ваши старания не ценят... и не считаются с этим - то пусть они сами себе помогают.

"тато не знає про мій стан, мені з ним добре, от я і не говорю." - боитесь расстроить отца?
потому все терпите и мочите?
"розумію для себе, що я роблю хороші речі не тільки вдома, а й взагалі допомагаю людям, я розумна, мені легко завести друзів, зі мною цікаво спілкуватись." - смотрите какая вы умничка - так почему ж себе помочь не хотите? Зачем все терпите?
"дитину я би виховала в коханні з двох сторін від батьків, в серйозному ставленні до її бажань та потреб і до неї самої в будь якому віці, в спокої у сім'ї, хотілося б бути для неї завжди хорошим прикладом. " - очень осознанное и правильное отношение к детям и семьи у вас!
А к своим желаниям и потребностям вы серьезно относитесь? Замечаете их?
"від хлопця мені стає просто дуже огидно навіть через такі речі, був дуже хороший хлопець і я старалась це терпіти, але все виливається в ненависть до нього." - возможно еще не созрели к отношениям.
Или не встретили именно своего человека. Терпеть нечего не надо...
У вас прям установка - все терпеть... уже вредная для вас установка.
Это все с психологом надо прорабатывать - убирать вредные для вас установки - разрешать себе быть свободной! Не брать на себя чужие обязанности. Учится просить помощи - если она нужна - не боятся быть слабой. Принимать помощь. И не ущемлять свои желания и потребности.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 369878 для Ірина Миколенко

я не можу для себе погодитись з тим, що мені не хочуть тільки кращого, хоча коли пишу все це, то бачу. свої бажання і потреби я не маю змоги, сил, можливості там вдома осмислювати. скоро я вже переїжджаю в інше місто і надіюсь, що буду почуватися краще там. тепер після ваших слів, думаю потрібно перестати так переживати про маму і що там буде вдома без мене, і буду почувати себе комфортно. зараз думаю, що все що я буду робити, я робитиму вже для себе, буду вдячна собі, і це все вже буде не для їх комфорту, а тільки для мого, мені думки про це вже зараз дуже підняли настрій:)
Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
вам тяжело - потому что есть созависимость с мамой эмоциональная психологическая - которая мешает трезво посмотреть на всю ситуацию.
Вспомните про Справедливость - и фиксируйте каждый раз - когда вас мама в чемто обвиняет, или сестра чтото требует... а Справедливо ли это? А честно ли это? А не нарушаются ли так мои границы и права? А не ущемляю ли я так себя?
"можливості там вдома осмислювати" - потому что там токсичная атмосфера - где нет равноправие...

"скоро я вже переїжджаю в інше місто і надіюсь, що буду почуватися краще там" - да вам должно в другом месте легче стать - выйдите в другое поле - нового воздуха вдохнете - и должно полегчать - я тоже надеюсь!

"тепер після ваших слів, думаю потрібно перестати так переживати про маму і що там буде вдома без мене" - все будет с ней, и сестрой нормально не переживайте. Такие люди, себя точно не в чем не обделят.
Она же как то, жила до вашего рождения - справлялась! И сейчас справится! Взрослый человек - пусть учится ответственности за себя, и за своих детей. Ей это тоже на пользу - на самом деле.
Вы просто меньше про это все думайте - переключайте внимание на свои цели и задачи!

"буду почувати себе комфортно. зараз думаю, що все що я буду робити, я робитиму вже для себе, буду вдячна собі, і це все вже буде не для їх комфорту, а тільки для мого, мені думки про це вже зараз дуже підняли настрій:)"
вот умничка! Вот так и надо! Запишите себе это прям в блокнот как план - или девиз - жить в комфорте - с заботой о себе и для себя! И это нормально! И правильно! Это и есть баланс! И с благодарностью и любовью к себе!
Потому что, вы правда умничка! И этого заслуживаете - нормальной и комфортной приятной жизни - своей личной!
Вот запомните это настроение сейчас и ощущения - и чаще к ним возвращайтесь!)
Рада за вас!)
Удачи вам и добра!)
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 369880 для Ірина Миколенко

дякую вам велике!!!
Виглядає, що ви берете на себе значну частину обов'язків вдома, що може бути дуже виснажливо. Відсутність підтримки від родини і неповага до ваших зусиль можуть посилювати відчуття апатії та виснаження.
Ваші відчуття змінюються, і це може бути пов'язано з тим, як ви реагуєте на різні ситуації. Наприклад, час від часу ви відчуваєте мотивацію та енергію, але це трапляється не так часто, як хотілося б.
Хоча спілкування з друзями може бути енергійним і піднімати настрій, вам може бути важко знаходити мотивацію для соціальних взаємодій через загальну втому і апатію.
Спробуйте знайти способи зменшити стрес і тривогу. Це можуть бути техніки релаксації, медитація або фізична активність, яка може допомогти зняти напругу.
Подумайте про те, як можна розподілити обов'язки так, щоб вони не були надто обтяжливими для вас. Можливо, варто обговорити з родиною, як можна полегшити ваше навантаження.
Спробуйте планувати свої дії та обов'язки так, щоб залишався час для відпочинку і занять, які приносять радість.
Іноді навіть маленькі зміни можуть підняти настрій. Можливо, спробуйте нове хобі або активність, яка може бути цікавою та захоплюючою.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?