Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 2 години тому: «Сколько займет терапия никто не скажет. У каждого разная психика, разные истории из детства, у кого-то не было вообще никого, кто бы поддерживал, а у кого-то был человек, который б»
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 3 години тому: «Александр, добрый день. Чтобы вернуться в нормальное состояние, Вам стоит в первую очередь позаботиться о себе. Вы очень мало спите, это может привести к истощению организма. На со»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 9 годин тому: «Вітаю. Ви пишете: "Я трохи не так уявляла собі своє життя у 25". Це дуже загальна фраза. Я б її уточнила. "Не так" це як саме? Яким ви уявляли своє життя? Що конкретно мало бут»
Питання від: Юлія Вік: 21

Проблема спільного життя

Ми жили з хлопцем разом 3 місяці, оскільки мої батьки поїхали закордон, а я вирішила залишитись заради нього. Ми зʼїхались тому що він відчув відповідальність за це і не хотів залишати мене одну. Жили ми добре, сходились що в побуті, що в сексі, сварок не було. Він й сам говорив що дуже щасливий і у нас все добре, що радий, що все так вийшло.
Потім я поїхала до батьків в гості. Поки я в них питала його як ми будемо жити коли я повернусь, адже ми жили на квартирі батьків, а повернусь я або одна або з ними.
На що він відповів що якщо з батьками то й жити буду з ними, якщо сама то будемо жити разом.
Мені так стало образливо… Я відчула себе просто як якийсь песик, якого беруть до себе поки нема господарів. Хіба це нормальна поведінка хлопця? Я задумалась за наші стосунки, його слова про наше майбутнє і в принципі відповідальність і кохання до мене.
Підкажіть, можливо я накручую і це нормально?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Как долго вы встречались до совместного проживания?
Правильно ли я поняла, что МЧ хочет жить только с вами, без родителей?
Если нет, то объясните еще раз, пожалуйста, про чьих родителей речь и какая ситуация с ними, МЧ и кто с кем жить хочет?
...
Добрий день. Я, читаючи вашу історію, наприклад, не зрозуміла, на основі чого ви відчули себе песиком та на що ви образилися. Можливо так і в стосунках ви не досить ясно виражаєте ваші ідеї?
Скільки ви разом?
Які ваші очікування від вашого хлопця?
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 371794 для Валентина Михайловна

Майже рік зустрічались.
Ми жили на квартирі батьків оскільки вона була вільна, якщо батьки зараз приїдуть ми там жити не зможемо, відповідно потрібно знімати житло для спільного проживання. За життя з батьками й мови не було.
Тому він сказав що я буду жити зі своїми батьками а він в себе (живе з татом в будинку)
Вы остались ради МЧ, когда родители уехали, он ради вас предложил жить вместе.
Мне кажется вам нужно сесть и просто обсудить это ваше общее будущее и как кто видит отношения.
Вполне может быть, что просто недоразумение, что МЧ изначально планировал жить вместе, пока родители не вернутся.
Поэтому предлагаю не паниковать и не обижаться раньше времени, а просто откровенно поговорить.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 371795 для Віталія Юріївна

Ми разом рік і 3 місяці.
Чому я так себе відчула, тому що коли батьки є в місті - то я живу з ними, а коли немає - хлопець виражає бажання жити разом.
І навіть після спільного проживання, після так скажемо спроби разом жити, що є великим кроком у стосунках, він не пропонує жити разом не в залежності від того чи є мої батьки в місті чи ні.
Для чого тоді все це? Ми дорослі люди в решті решт.
Виходить, те, що ми разом жили нічого не означало і він зробив це крізь зуби?
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 371798 для Валентина Михайловна

Я не розумію яка різниця коли і чи повернуться батьки жити в місто, якщо ми вже зʼїхались?
Тоді ми так постійно будемо кататись, і я від батьків буду переходити до хлопця і навпаки?
Яка тоді може бути в подальшому сімʼя?
цитата:
Для чого тоді все це? Ми дорослі люди в решті решт.
Виходить, те, що ми разом жили нічого не означало і він зробив це крізь зуби?

Юлія, виходить, що ви не питаєте прямо у вашого партнера про ті моменти, які вам важливі, а фантазуєте про них.
Дорослі люди проясняють.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 371801 для Віталія Юріївна

Я не можу йому прямо сказати, адже він може подумати що я наполягаю чи бігаю за ним, що хочу жити разом і кваплюсь.
А мені його позиція здається зручною для нього і показує відсутність намірів щодо мене
Може його позиція і є зручною, це вам краще видно, але якщо говорити про вас, то вам варто навчитися проясняти прямо, незалежно від того хто що подумає. У вас має бути власна сформована позиція і ясні кордони: що вам підходить, а що ні.
Если вы не научитесь обсуждать проблемы, какие-то спорные моменты, недоразумения, говорить о своих чувствах - хороших отношений не будет.
В паре нет места ,,я боюсь он подумает,,, и по итогу молчу и тихо обижаюсь, страдаю и тп.
Это тупиковые отношения
Доброго ранку, Юлія!
цитата:
Я не можу йому прямо сказати, адже він може подумати що я наполягаю чи бігаю за ним, що хочу жити разом і кваплюсь.
А мені його позиція здається зручною для нього і показує відсутність намірів щодо мене

Мені здається, що без контакту з реальністю і діалогу між партнерами про цю саму реальність, здорових стосунків не побудувати(!)
Під реальністю я маю на увазі бажання і потреби, наміри і дії, ресурси і можливості кожного в парі.

Наскільки я зрозумів, Ви почуваєтесь ображеною після слів хлопця. Ви не почули від нього того, на що очікували. І ці свої почуття не виразили йому, аби він почув і збагнув, які наслідки має його поведінка.

Зверху наклались інші побоювання
цитата:
Я не можу йому прямо сказати, адже він може подумати що я наполягаю чи бігаю за ним, що хочу жити разом і кваплюсь

Зрештою, ситуація може зайти в глухий кут. Коли Ви закриті, коли він не проговрює свої наміри, коли Ви до нього з претензіями. Все це унеможливлює розв'язання проблем у стосунках, не дає шансів на порозуміння. А для того, щоби прийняти виважене рішення, треба знати цілісну картину, тобто хто і на що налатований і що для цього готовий робити.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?