Доброго ранку.
Перший крок в допомозі своїй донечці Ви вже зробили однозначно. І як на мене, основний. Ви знайшли в собі сили чесно визнати, що є проблема і почали робити кроки у напрямку їх рішення, шукаючи відповіді на питання та спеціаліста, який може допомогти.
Само пошкодження завжди з'являється тоді, коли у підлітка є якась витіснена душевна травма, з якою підліток не може впоратися з об'єктивних причин - не має необхідних знань та ресурсу.
У таких випадках потрібна робота не лише з підлітком, але і з батьками дитини. Чому?
Справа в тому, що сім'я - це єдине ціле. І якщо у дитини є якась проблема, вона стовідсотково "віддзеркалює" якусь неусвідомлену, можливо, глибоко приховану внутрішню проблему батьків: від особистісних витіснених психологічних травм (можливо, навіть дитячих) до неправильно побудованих
взаємин між дорослими.
І, як правило, потрібна трансформаційна робота на рівні підсвідомості з батьками, або тими, хто їх заміщає... Адже, психіка завжди намагається захистити дитину від болю, з яким вона не може впоратися, "забуванням" самої проблеми. Тому намагання з'ясувати причини такої поведінки напряму, зачасти, не лише мають мізерний результат, але й можуть змусити дитину ще сильніше "закритися", ховаючись від повторного болю.
Саме тому, нерідко, вже в дорослому віці, можуть відбуватися події та ситуації, які важко зрозуміти. Можуть з'явитися психо-соматичні захворювання, які звичними способами не лікуються. Ми можемо почати реагувати не так, як хотіли б в стані виходу за межі зони комфорту і т.д. тільки тому, що на рівні підсвідомості утворилися блоки від непрожитих дитячих травм. Або ж наше тіло починає відігравати роль певного тригера, який спонукає почати розбиратися з тим, що є всередині от такими неприємними, болючими проявами як, наприклад, само пошкодження. І чим глибше невирішена проблема іде в підсвідомість, тим прояви можуть ставати частішими та більш болючішими.
Тому, щоб зняти, припинити зовнішні прояви психічної проблеми у вигляді селфхарму, необхідно знайти "коріння" проблеми як у дитини, так, можливо, і к самих дорослих і допомогти підлітку не просто розібратися з собою, але й "переплавити"свій біль у потужний ресурс, у вигляді дуже корисного досвіду. Адже, як відомо, любий досвід - це необхідний для чогось досвід.
До цього лише додам, що психолог має бути не лише гарним професіоналом, але й вміти встановити довірливі стосунки з дитиною. Це одна з найважливіших умов позитивного результату.
Тому я б Вам порадила не поспішати, а спершу спробувати домовлятися про ознайомчі зустрічі із попередньо обраними спеціалістами. Невеличкі безкоштовні відео сеанси хвилин по 20, дадуть змогу побачити одне одного і відчути, чи є бажання працювати саме з цією людиною. Краще, якщо дитина сама обере того, кому захоче довіритися. Любе насилля, нав'язуванням кандидатури психолога, може викликати ще більші ускладнення. Бо намагання силою змусити людину привести до щастя, як правило, має зворотній результат.
Нехай у вас все вирішиться найкращим способом для всіх!
Відредаговано автором 13-11-2024 09:42:07
