Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 година тому: «Вітаю! цитата: «Постійна невзаємність і Складнощі у стосунках з близькими» В загальних рисах проблему Ви позначили. Проте деяких важливих уточнень не оминути, бо інакше і відпові»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 2 години тому: «Вітаю «Що я роблю не так?????» Я б пошукала відповідь у вашому дитинстві: як будувалися відносини в батьківській родині, між батьками, між вами та батьками. Ми будуємо віднос»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 2 години тому: «Ви вже досить чітко розумієте, чого хочете, Але пошук роботи у вас зараз пов’язаний із досвідом сильного тиску, тому й виникає відчуття, ніби ви знову "наступаєте на ті самі граблі»
Питання від: Юля Вік: 29

Как помочь родителям понять, что я выросла?

У меня замечательные родители, но никак не могут понять, что пора позволить мне принимать решения самостоятельно. Навязывают свою помощь и обижаются, когда я говорю, что все в порядке, пока сами справляемся. Мы и в детстве никогда с ними не "секретничали", привыкла всё делать сама. Замужем, живу в другом городе, до этого жила отдельно от родителей 4 года. Мама постоянно хочет, чтобы я ей все сообщала, ругается, что не звоню каждый день, дает советы категоричным тоном. Когда благодарю за совет, но объясняю, что так поступить нельзя, обижается. Сейчас с мужем хотим купить дом. Мои родители хотят помочь материально, но вместе с тем начинают решать за нас, что и где покупать, при этом не зная ни цен, ни районов в этом городе. В разговоре постоянно перебивают. После моей реплики тут же могут сказать противоположное, то есть видно, что совершенно не слушают (например: говорю, что отделывать пока комнату не будем, они грозно: а зачем вы будете отделывать комнату?)
Я стараюсь быть спокойной с ними, но иногда просто силы заканчиваются. Идет сильное отторжение, вообще не хочется общаться и рассказывать что-либо. Как помочь им понять, что у меня уже есть своя семья, через 2 месяца будет ребенок и мы можем с мужем сами решать, что делать? Что я выросла, что кое-что в жизни все-таки понимаю? Что обеспечиваем себя сами и когда это будет нужно, о помощи их попросим? Как сделать это эффективно? Чувствую, что просто разругаемся скоро, и не хочу этого! Письма я им писала. Такое ощущение, что в одно ухо влетает...(((
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Здравствуйте, Юля
Ваше желание вполне понятно. Но само сообщение написано с эмоциональностью, которая для меня звучит как собственное сомнение во взрослости.
И я полагаю, если два человека в 29 лет не могут объяснить свои права своим же родителям - то что-то здесь не так.
Ясно, что родители - активная часть проблемы. И, возможно, вы были для них "смыслом жизни", а значит - отпустить вас, признать вашу самостоятельность - это для них - потерять всякий смысл! Понимаете уровень переживаний?
А для вас - это означает - подвергнуть родителей столь сильным переживаниям по поводу вашей самостоятельности, которое они не переживут.
Вот и тянется затяжная история - как им сказать, чтобы не обидеть, не сделать больно и при этом свою автономию сохранить...
Это же касается дома. Хотите, достаточно смелы и самостоятельны? Решайте вопрос с домом самостоятельно. Необходима помощь родителей? Будьте готовы отстаивать свой дом перед лицом родительских попыток насаждать в нем свои правила на паевых началах - пропорционально сумме денег.
Подитоживая - кажется мне, что родители боятся остаться одни никому не нужными, а вы - боитесь, что вашу взрослость не признают родители. Заметили? Предмет спора разный.
...
Доповнення від автора питання ·
Владимир Витальевич, спасибо огромное!
Согласна с Вами. Ну да, на эмоциях после очередного разговора. Никому из знакомых жаловаться не хотелось, вот решила написать сюда. Очень не хочется "хлопать дверью", надо как-то это организовать без разрывов, без обид, возможно, отсюда и ощущение моих сомнений в собственных силах. Боюсь им сделать еще больнее. От их помощи отказаться можем, но страшновато, я тоже чувствую, что именно из-за этого они ощутят себя ненужными. Тут еще думать и думать...
Может, и правда отказаться? Под предлогом, что эти деньги пусть у них хранятся "на всякий".
Может, это и есть ответ? Спасибо!!
Здравствуйте, Юля!
Скорее всего, родители понимают, что Вы уже взрослый и самостоятельный человек, и именно это может являться причиной такой "заботы". Они хотят быть нужными, причастными хоть как-то к Вашей жизни. Не столько важно, принимаете Вы их совет или нет, важнее, что просто позвонили, поговорили, напомнили о себе.
Постарайтесь воспринимать их попытки "оказывать на Вас влияние" с пониманием их нужды в Вас.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?