АБЕРАЦІЯ
АБЕРАЦІЯ
АБЕРАЦІЯ — спотворення результатів психологічного спостереження або оцінки, спричинене впливом особистісних або ситуативних факторів, внесених самим спостерігачем. Виокремлюють варіанти: аберація близькості — надмірна увага до внутрішніх характеристик клієнта при ігноруванні контексту; аберація віддаленості — розгляд проблеми лише як типового випадку без урахування її індивідуальних особливостей; аберація «вже баченого» — перенесення очікувань на підставі попереднього досвіду з іншими клієнтами; аберація власного досвіду — проєціювання особистих переживань і висновків психолога на клієнта.
Простими словами
Це помилка спостерігача, коли власні уявлення, досвід або увага спотворюють об’єктивну оцінку клієнта. Через це можна неправильно зрозуміти проблему або обрати невідповідну стратегію допомоги.
Приклад
Психолог, який часто працював із підлітками з однією формою реакції, автоматично тлумачить схожу поведінку нового підлітка як ту саму проблему, не врахувавши сімейний контекст — це приклад аберації «вже баченого».
Важливо не плутати
Не ототожнювати з поняттям «упередження» (байас): упередження — ширша когнітивна тенденція чи ставлення, тоді як аберація описує специфічне спотворення в процесі спостереження або діагностики, зумовлене дією спостерігача.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
