ЕГОЦЕНТРИЗМ
ЕГОЦЕНТРИЗМ
—
Егоцентризм — психологічна орієнтація, за якої індивід систематично ставить власне «я» в центр сприйняття й тлумачення дійсності; це включає труднощі або відмову враховувати існування і значущість інших точок зору. Проявляється в когнітивних (обмеження перспективи в мисленні й сприйнятті), моральних (нездатність усвідомити моральні мотиви інших) та комунікативних (ігнорування мовних і смислових відмінностей співрозмовників) формах; витоки пов’язані з нерозвиненою здатністю до децентрації, яку можна формувати й коригувати в процесі розвитку та навчання.
Простими словами
Це схильність бачити світ лише з позиції власного «я» і не помічати або не враховувати думки, почуття й наміри інших людей. Часто виражається як упевненість, що всі мислять і відчувають так само, як ти.
Приклад
Дитина ховає обличчя під ковдру й думає, що її не бачать — приклад пізнавального егоцентризму; дорослий, який дивується, що колеги не поділяють його цінностей і вважає їх «неправими», демонструє соціально-моральний йогоцентризм.
Образно
Мов дивитися на карту крізь маленьке віконце: видно лише ту частину, що прямо перед тобою, інші напрямки губляться.
Важливо не плутати
Не тотожний з егоїзмом. Егоїзм (self‑interest) — це усвідомлене пріоритетизація власних інтересів і вибір поведінки на їх користь; егоцентризм же передусім означає дефіцит перспективи — неможливість або небажання уявити інший внутрішній стан, незалежно від мотивів дій.
Джерела терміну
Назва:
ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску:
2007
Назва:
Сучасний тлумачний психологічний словник
Автор(и)/укладач(і):
В.Б. Шапар
Рік випуску:
2007
