ІНДУКЦІЯ

ІНДУКЦІЯ

Індукція — метод пізнання і вид умовиводу, при якому на підставі окремих спостережень, фактів або одиничних тверджень формується загальне положення або узагальнення. Індуктивні висновки зазвичай носять ймовірнісний характер: навіть багато підтверджень не дають логічної гарантії істинності загального твердження. У логічному вживанні розрізняють повну індукцію (коли охоплено всі випадки) і неповну індукцію (узагальнення на підставі часткових спостережень). Психологія досліджує процеси, які обумовлюють індуктивне мислення, його розвиток і типові помилки та викривлення.

Простими словами

Індукція — спосіб робити висновки про загальне на основі конкретних прикладів. Це коли з кількох спостережень будують ширше правило або припущення, але це припущення може бути помилковим.

Приклад

Якщо в багатьох помітних випадках лебеді були білі, люди роблять узагальнення, що всі лебеді білі — типовий приклад індуктивного висновку (виявлення хоча б одного чорного лебедя спростує таке узагальнення).

Образно

Індукція — як складання пазлу: з окремих шматочків спостережень намагаються скласти повну картину, яка може виявитись неповною або неточною.

Важливо не плутати

На відміну від дедукції, яка йде від загального правила до конкретного висновку і за умов істинності передумов дає логічно гарантований результат, індукція рухається від одиничного до загального і породжує ймовірні, а не необхідні висновки.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини