Live:
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 2 hours тому: «Доброго дня. Якщо накласти те що Ви описали у доповнені про своє дитинство на актуальні відносини, можливо стає зрозуміло, чому ви так реагуєте. Несвідомо можливо Ви сприймаєте які»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 3 hours тому: «Добрый день, Снежана! цитата: «тревожность и навязчивые мысли» Обычно эти два явления идут рука об руку. И, разумеется, проявляются в теле. Вот как у Вас - цитата: «началась тахи»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 5 hours тому: «Доброго дня! Найважче в стосунках - це зрада. І чим сильніша прив'язаність, тим сильніший біль від неї. А судячи з того, що Ви пишете про себе " Что же мне делать?! Как унять эту»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Денис Age: 20

"Клин" в голове...

Здравствуйте, моя проблема заключается в том что я не могу ни с кем нормально (по дружески) общаться. Ну и я как бы к людям подход найти могу, да и по сути я человек очень общительный, чё там темнить я работаю продавцом, моя робота к людям подход находить. Но суть проблемы в том что я не могу ни с кем общаться по дружески (просто так). То есть на роботе у меня с коллективом шикарные отношения, но позвать кого то просто посидеть "попить пива" я не могу, когда мне кто либо звонит если по делу то я и поговорю, и посмеяться могу и т.д., а если куда то вырваться или просто поговорить то включается супер замкнутый Денис который придумает миллион отговорок чтобы долго не разговаривать или не куда не идти, хотя после этого я сам же и буду об этом жалеть... Просто постоять потрепаться с симпатичной девушкой в супермаркете, продуктовом, на остановке не важно... проще простого, а после того как возникает мысль взять её номер или спросить имя, или позвать куда либо опять включается какой то страшный и огромный "ступор"
Ну и я как бы сам задумывался...когда мне нужно показать человеку что он мне просто нравиться, а не то что мы с ним общаемся потому что..(мы сейчас на роботе, на тренировке и т.д.) вот в этот момент и включается тот самый ступор, и я как бы мысленно начинаю убегать от туда а следовательно и физически....а варианты типо представь что ты сейчас на роботе или не думай ни о чём не подходят потому что мозг та я отключить не смогу и я та буду понимать что я пытаюсь сам себя обмануть и тот самый "клин" опять включиться. И вариант всё пройдет тоже не прокатит потому что это длиться уже пол года и я чувствую что с каждым днём становиться всё хуже и хуже, я уже с родным братом спокойно пообщаться не могу(мы отдельно живем). Целый день всем улыбаюсь, а прихожу с роботы так плохо на душе становиться что просто капец... И что я только не пробовал..В какой нибудь соц сети зарегистрировался, добавил фотки, заполнил анкету, мозг сразу при регистрации "запретил" кому либо писать, поиграл в пару игр, отморозился от пары девушек, удалил страницу и т.п...иногда кажется что в конце концов у меня крыша поедет..

Я вообще как бы "за помощью" обращаюсь первый раз так что не судите строго пожалуйста что я вам по нагородил:)
P.S.
Тренингов для людей с подобными проблемами в своём городе я не нашол..
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?