Live:
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 6 hours тому: «Вітаю ! Мені здається, Ви точно не вигадуєте своїх відчуттів. Якщо всередині є неспокій, образа, відчуття, що Вас не до кінця чують, — це вже достатня причина до себе прислухатися»
Нора Маркман
Нора Маркман 16 hours тому: «Вітаю! Співіснування з нарцисичними, чи навіть просто інфантильними батьками - це дуже непроста задача. Колеги вже багато правильних речей написали вище - в тому числі про співзале»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 19 hours тому: «Вітаю.У вашому повідомленні багато болю за тим, чого вам так не вистачало з дитинства. Коли людині з дитинства не вистачало близькості, всередині може залишатися "голод до любові"»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Оксана Age: 26

разные взгляды на жизнь или я глупая?

Здравствуйте. С моим молодым человеком мы вместе уже больше трех лет, но есть одно важное обстоятельство - мы живем в разных городах(я уже училась, когда мы начали встречаться). Он достаточно скрытный, сдержанный человек, очень практичный. Просто расскажу ситуацию, которую мне со своей стороны было очень просто оценить, но после разговора с ним, я уж во всем начала сомневаться. Когда я приезжаю, то естественно живу у него. Как-то мы пошли гулять с друзьями, когда пришло время расходится по домам мы стояли на улице уже со всеми попрощались и я остановилась на несколько минут(знаю женские преувеличения, но это действительно были минуты), когда я повернулась моего милого и след простыл, я решила что он куда то отлучился и осталась ждать. Друзья разошлись. Я начала звонить, оказалось он разозлился, что я не пошла с ним, а разговаривала с подругой(он был не очень трезв). Он шел далеко впереди и хорошо, что я разглядела его, так как было уже очень поздно, а я совершенно не знала того района куда мы приехали. Инстинкт самосохранения взял верх и я пошла за ним, что бы не остаться ночью одной. За всю дорогу я выслушала от него много гадких вещей, он прогонял меня, издевался. Я решила идти просто на расстоянии. На утро он сначала вел себя спокойно и сдержанно, потом все таки начал извинятся. Я боюсь, что эта ситуация показывает его неумение совладать с собою и из за пустяка подвергнуть меня опасности.
Эта ситуация произошла около года назад. . И я вспомнила эту историю. Но сейчас он начал меня обвинять в том ,что я сама его тогда разозлила, и вместо того что бы идти с ним, стояла и болтала полчаса...Меня это очень обидело. Вообще с ним редко получается поговорить на тему отношений, он закатывает глаза и говорит, что я зануда и разговор его утомил. Если же попробовать настоять, он начинает злиться. Так вышло и в этот раз. Я чувствую, что он понимает, что не прав, но не может это признать(а может я и ошибаюсь), а вместо этого все сваливает на "женскую глупость", говорит, что я умнее и постепенно начинает грубить. Я уже и сама не рада, что вспомнила(причем в качестве отвлеченного примера, согласна, что неудачно, не ожидала услышать такого) Как мне быть? Я хочу все таки понять его, но говорить на эту тему уже опасно.Знаю, что он просто начнет злиться.Но я не хочу оставлять это так, кажется это нужно решать сейчас, но не знаю как.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?