шось не те у стосунках чи я вигадую?

привіт 🙋🏽‍♀️
я вже з пів року зустрічаюся з хлопчиною. це перший мій досвід таких довгих стосунків - колишні були максимум місяць і я розлучалася.
він мені справді подобається, я б навіть сказала, що закохана у нього, бо не розлучилася після першої серйозної сварки, як зазвичай робила. але є але…

ми з тих, що якщо щось було боляче або не сподобалося - зразу кажемо одне одному, і стараємось покращитися у майбутньому. він відкритий до серйозних розмов - і я відкрита. я частіше маю кмоційні гойдалки: то я рада його чути чи бачити повідмолення від нього (у нас на відстані стосунки, бачимося лиш по вихідним), то мене його звичні вирази дратують і я ображаюся на нього. ображаюся я останнім часом дуже багато і часто - мене ранить майже кожна друга ситуація.
і ось він тепер почав теж писати прям про дрібниці які не подобаються, наприклад як «ти не хочеш у відповідь тоже шось питати, а не тільки я задаюа питання?», хоча це був один раз, який я можу згадати зараз, коли я так себе вела. ввечері перед тим я була у нього, у мене був депресивний епізод, я весь вечір проплакала біля нього. я розказала йому також мюсвій найбільший страх і травму - минулу анорексію і рхп, яке раз в рік стріляє знову. я хотіла, щоб він почув мене, а він натомість не прийняв це настілтки серйозно і глибоко, наскільки я закладала це у слова. я до сих пір шкодую, що сказала йому про це - і він це знає. але знову д таки, коли я казала: «у мене відчуття, ніби ти не почув те, що я тобі справді говорила». а він мені натомість вже вкотре казав «я ціную, що ти мені відкрилась»….

не знаю, отакі от моменти мене дивують. бо стосунки у нас спокійні, видно, що ми двоє один в одного закохані. і ж відкриті до обговорень, але якесь відчуття неспокою і образи витає у повітрі.

ше є багато але у нас, які різняться, таких як: питання фемінізму, дитина у майбутньому ( він хоче, я ніколи не хотіла; він вважає, шо моя думка зміниться - а зараз я просто ще юна), частота переписування тощо