Live:
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 1 hour тому: «Співчуваю, ви пережили — величезний стрес, фінансове виснаження та постійний страх за майбутнє дитини. Ваше відчуття безсилля і вигорання абсолютно зрозуміле. Ви з мамою вже зробил»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 1 hour тому: «"це доречі точно, і, напевно, стосується не тільки психолога, а будь якого спеціаліста, лікаря, з яким потрібно вирішити проблемні питання:) Категорія спеціаліста, навіть місце роб»
question author 4 hours тому: «Реакція на відповідь № 391846 для Віталій Вікторович Бондарчук А ось це потрібно робити як афішу на білбордах)))) Особливо батькам і вчителям, бо»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Keresha Age: 22

Мне одиноко

Здравствуйте.
Мне 22,я полновата и у меня никогда не было отношений с молодыми людьми, мне очень одиноко и последнее время я чувствую,что отталкиваю людей...
Начать наверное нужно было с того, что у меня было нормальное детство, несколько друзей, хорошие отношения с родителями, хотя конечно со стороны мамы всегда было много контроля, но это не особо мешало. Но вот до поступления в институт, как-то не было <a href="/interview.php?id=49">чувства одиночества</a>, да и на первом курсе тоже. Все началось 4 года назад, когда я стала жить отдельно от всех, от родителей, от подруги...постепенно моя жизнь сводилась к замкнутому кругу "учеба-дом-учеба". Я всегда была активисткой, организовывала что-то, и общалась с большим количеством людей, но никогда не подпускала их близко и не пыталась даже входить в их круг, всегда немного сторонилась. На первых курсах у меня появилось несколько новых подруг, но одна из них отчислилась и перестали общаться, хотя она до сих пор пытается со мной общаться, а мне как будто что-то мешает, с другой просто отношения сошли на нет. Пару раз мне начинали нравиться молодые люди, но я не могла ничего предпринять, и когда понимала, что он мне нравится замыкалась в себе, и не проявляла никаких эмоций...А сейчас я общаюсь с одной подругой,она у меня лучшая и единственная, и родителями, а когда люди пытаются начать со мной общаться отдаляюсь от них, можно сказать сбегаю от них. Не давно я закончила институт, и больше нет учебы и студенческой деятельности, я и раньше чувствовала <a href="/interview.php?id=49">одиночество</a>, но сейчас просто накрыло, и не могу никому сказать об этом...
Я даже к психологу не могу сходить т.к. надо будет сказать родителям об этом, и ему нужно будет говорить, а я не могу, боюсь, что буду плакать, последнее время много что заставляет плакать, написать как-то проще...
Уже не знаю, что со мной, как с этим бороться, помоги пожалуйста понять как все исправить...
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?