Live:
question author 53 minutes тому: «Або він каже: "Я заради тебе що завгодно зроблю. Ти для мене завжди в пріоритеті, ти найважливіша. Все буде так, як ти хочеш". Але в інший момент, насправді, якщо чогось хоче він, »
question author 57 minutes тому: «Для того, щоб краще зрозуміти ситуацію, трішки поясню, які саме проблеми я маю стосовно нього. Мені подобається те, що він мене кохає. Що в мене немає сумнівів, що він мене кохає. »
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 hour тому: «Вітаю, Аню! цитата: «чи можливо відновити стосунки, якщо вже більше року пройшло?» Питання, як можна зрозуміти з конктексту всієї історії, ПЕРЕДЧАСНЕ(!) Одне привітання зі святом»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nik795 Age: 17

Со мной что то не так

Мне 17 и я чуствую что со мной что то не так. Уже лет 5 я будто в какой то яме и не могу из неё выбраться. Я мало помню как всё начинались но со временем всё становится куда хуже.
Думаю это из за родителей, у нас сложные отношения. С первого взгляда всё в порядке, но это не так. Родители довольно строгие и совсем не понимают меня. Папа когда-то отслужил в армии и теперь дома вечно раздаёт приказы. Вместо \"Порой пожалуйста посуду\", постоянно грубое \"ты можешь посуду\". Я не могу терпеть приказы, ужасно начинаю злится, вступая в спор начинается ссора, папа без проблем может поднять руку. Я чуствую сильную злость и безысходность. Когда я злюсь меня переполняет ненависть ко всему вокруг. Порой мне кажется что я не сдержусь и кому-то наврежу или вообще убью. Меня прям ломит от этой злобы внутри.
У меня нет личного пространства. Живу с родителями и младшей сестрой в комнате, у меня свой угол (вверху кровать, внизу стол), я всегда \"обороняю\" свой стол, но в последние время всё чаще кто-то может придти с сесть там работать. Я чуствую что мне нет места и я нигде не могу побыть одна. Поэтому я \"прячусь\" в туалете и могу там сидеть минут по 40. Родителям не нравился этот факт и они просто сняли защелку с двери!!! Теперь мама или бабушка могут зайти вообще без стука. И я снова злюсь.
Когда злюсь стараюсь остаться одна что бы успокоиться. Опять же иду в туалет. Мне хочется кричать и я это делаю но без звука. Почти у всех подростков есть прищи и я раздираю их в кровь что бы успокоиться. Теперь это уже не так помогает как раньше. Я начала резать себя. Беру что то острое и царапаю руки и ноги. Чем сильнее злюсь тембольше и глубже царапины.
У мамы в голове есть какой то образ какой я должна быть. Хорошо учиться, хорошо сдать экзамены, помогать по дому и всегда быть согласной. Всё её вопросы или разговоры об этом. Она не пускает меня гулять ибо я не подготовилась на пары или что то не сделала дома. Причем это происходит постоянно. Из-за этого у меня почти нет друзей, ведь кому нужен друг которого что бы погулять нужно ждать 2 недели. А мама этого не понимает, я много раз пыталась поговорить но она меня совершенно не слышет и не понимает. Что бы мне разрешали хоть что-то я стараюсь быть весёлой, даже если мне плохо. И я так привыкла к этому образу весёлой девочки, которая постоянно шутит что теперь даже не могу сказать что мне плохо или попросить о помощи.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?