Live:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 2 minutes тому: «Вітаю! цитата: «Может кто-то знает хорошего психиатра в городе Запорожье?» Спробуйте звернутись до Коротигіної Юлії Миколаївни. Вона була у Запоріжжі. 0979806574»
question author 10 hours тому: «Реакція на відповідь № 391626 для Алла Григорівна Веленко Доброї ночі! Я декілька разів прочитала ваше останнє повідомлення. Дякую за ваш час »
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 14 hours тому: «Доброго дня. Цікаво, що Ви обираєте італійську, як так би мовити рідну, або родинну))). В мене італійська асоціюється з Інакшою. Звісно будь яка мова та культура інакша. Але німець»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: M* Age: 25

Ненавижу ребенка мужа от первого брака

Добрый день. Помогите справиться с эмоциями, понять почему и что делать.
Если коротко , то я ненавижу ребёнка мужа от первого брака.
Ребёнку 6 лет.
Он был рожден когда моему мужу было 18-ть лет по "залёту".
Муж с бывшей прожил около 4-лет , с которых года полтора реально жил, остальное время был на севере и находился в процессе судебного развода.
Платит алименты.
Каждый месяц.
Средние по стране.
Бывшая без претензий.
Муж ребёнком особо не интересуется.
Подарки сильно не дарит.
Видит 1-2 раза в год.
меня с сыном познакомил.
Потом он понял, как меня "штормит из-за этой ошибки молодости" и при мне о этом человеке не говорит. Аллименты по факту плачу я, с зарплаты мужа перевожу самостоятельно .Так сказать контролирую..) Муж, делает всё, что бы в нашей с ним жизни этого ребёнка не было, но я периодически понимаю, что я ненавижу этого ребёнка просто так.ни за что.Просто потому, что он есть. Без причины.
Муж говорит, что всё наше имущество будет НАШИМ БУДУЩИМ Детям. Что максимум, что он сделает, это поможет сыну с учёбой ( оплата вышки).НО я воспринимаю это как удар.Мне на физическом уровне больно. Я сама понимаю, что это не правильно. Что так не должно быть. Я думала, что приму ребёнка, но нет. Не могу принять. Хочется высказать ему и его мамаше, что нахуй надо было рожать в -18 лет , без работы и тд. Но какое я имею право?! Это прошлое моего любимого человека и я должна принять.Но не могу. Я рыдаю от боли. И понимаю, что это тупо.Я боюсь забеременеть мальчиком, что бы муж даже в мыслях не мог сравнить двух сыновей. Я вижу ребёнка мужа-вижу урода.Я не хочу что бы наш общий ребёнок был на него похож. Я метаюсь.Между своими эмоциями и "голосом разума".Не надо говорить, что ребёнок не виноват.Знаю.У меня нет претензий к мужу,ибо он сделал всё, что бы я себя не накручивала.Но я продолжаю периодами это делать. Пред последний раз был после поездки мужа к ребенку. Последний-вчера, когда набрала исполнительница и сказала, что с января надо доплачивать каждый месяц +600 грн. Это для нас не критическая сумма, мы можем больше прогулять за один выход на выходных.Но мне жалко.Жалко так, что физически всё тело болит и я захлебываюсь в слезах.Я не жадная. Не считаю когда мелочь одалживаю коллегам, или покупаю друзьям кофе , но конкретно этому человеку мне гривны жалко.
Помогите разобраться с эмоциями и подскажите чего так.
ПС: к бывшей жене не ревную.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?