Live:
question author 1 hour тому: «Реакція на відповідь № 391549 для Оксана Юрьевна Селезнева Доброго времени ,Оксана ! Все верно , длительный период , и ответ я нашел в вопросе »
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 1 hour тому: «З того, що Ви написали, не дуже зрозуміло, що відбувається у вашій родині. Опишіть ситуацію докладніше.»
question author 2 hours тому: «Реакція на відповідь № 391548 для Світлана Володимирівна Матюха Здравствуйте ,Светлана. Спасибо за глубокий и объемный в тоже время содержательны»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Анонім Age: 15

Відчуваю "розщеплення"

Відчуваю наче "розщеплення". Розщеплення в плані відносин з зовнішнім світом, а також емоційної сфери. Зовнішній світ представляється мені як крайньо небезпечний, я постійно знаходжу цьому підтвердження. Інші люди потрапляють у очевидні для мене пастки не усвідомлюючи, я намагаюсь їх врятувати. Дивуюсь поведінці людей та щиро намагають їх зрозуміти, знайти пояснення. Всюду є логіка.
З одного боку: я їх розглядаю як об'єкт дослідження, не маю співпереживання та прив'язанностей. Через що у мене з'являється почуття провини, якщо інша людина щиро шле емоції або прив'язана до мене, а я цього не відчуваю. У мене сильне почуття соціальної відповідальності, тому не дивлячись на беземоційніть я уникаю страждання інших. Родичі часто "пилять", що до мене не можна доторкнутись. Я останнім часом почала частіше їм казати про те, що їх люблю, хоч і є парадокс. Я потребую особистого простору.
З іншого боку: я раніше була надмірно чутливою, емпатичною, і як наслідок образливою людиною з поганою самооцінкою. Зараз мені з трудом дається, мабуть тому, що я все раціоналізую. Думаю тут схожа ситуація з лікарями, яких перестають цікавити інтимні частини тіла.
А раціоналізую тому-що інші люди сприймають це як слабкість і можливість маніпуляції. Я сама потрапляю у власні пастки через свою чутливість. Тепер мені легко відстоювати себе, у мене немає проблем з самооцінкою і я не ображаюсь(можу сприйняти просто як зневагу). Раніше це був конфлікт розуму і бурі емоцій.
З однієї сторони: я можу цілком комфортно себе почувати наодинці неділями, місяцями; з друзями зустрічаюсь тільки у школі, рідко переписуємось.
З іншої: мені б хотілось щирого спілкування з людьми, проте боюсь бути "поглинутою" і тому дистанціююсь. Інші люди можуть ображатись на мене через відстороненність та холодність. Я розумію, що треба не з ними знайомити, а мені з собою познайомитись. У мене були спроби, але я починаю наступати на ті ж граблі. Доводиться знову ставати беземоційною, інакше надто багато відчувається із зовнішнього світу.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?