Втратила самоповагу
На початку війни близька мені людина втратила члена сім'ї, а я замість того, щоб надати підтримку, просто зникла з її життя. Мені було дуже соромно і страшно дивитися їй в очі. Мій чоловік - залишився вдома, має роботу, живий, то ж як би я сміла бути поруч і не лицемірити, не робити їй ще більш боляче?!
З часом ця вина стає все більшою. Я просто боягузливо втекла від проблем і закопалася в рутині.
Тепер ловлю себе на тому, що мені гидко дивитися на свої фото, я обмежила свої контакти лише робочими, перестала вести соцмережі і загалом живу якось по інерції. Не те, щоб я не хотіла жити, але смаку життя не відчуваю як і особливої любові до себе.
Що би не робила, я не можу змінити того, як я себе повела, не можу нічого виправити. Як жити далі? Я не хочу шукати собі оправдання, не хочу нічого забувати чи відкидати, але й існувати в такому стані теж вже не можу.
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.