Втрачаю себе

Добрий день, у мене повна апатія до життя, нічого не приносить щастя, нічого не хочеться, хочеться жити тільки тому що в майбутньому все може змінитися. В мене є багато «друзів», велика сім’я/родина, але по факту нема нікого з ким можна поговорити, хто хоча б підтримає у важкі моменти, я одна ! Коли у мене сильний стрес я заїдаю його, адже смачна їжа притуплює душевний біль, іноді я їм поки не почне тошнити або поки не зрозумію що переїла. Стараюсь завжди все тримати в собі, плачу лиш раз на декілька місяців, стараюсь контролювати емоції навіть пробувала виключити їх, але зрозуміла що тепер у мене каша, я відчуваю багато всього, але не розумію що саме . Постійно про щось мрію (напевно дезаптативна мрійливісь), через це часто не можу зконцентруватися, останнім часом я перестаю розуміти хто я і де я. В мене підвищенна тривожнісь, майже ніколи не відчуваю себе у безпеці, особливо вдома, постійно хвилюсь навіть через дрібниці. А найбільш важко через мою самокритику , тому що у людей набагато більші проблеми «а я тут у депресію впала». Іноді я розумію що не хочу жити , і якщо я помру ну то помру, знайду спокій хоч.