Question by:
Arina
Age:
26
Чим пояснити ці переживання?
Вітаю!
Можливо, моя проблема здасться вам дивною і незрозумілою, але все таки мені б хотілось почути вашу думку. Почну з того, що мені 26 і стосунків в мене ніколи не було. З моєї ініціативи. Мені складно підібрати слова, щоб правильно описати свої почуття, та я спробую.
Я хочу стосунків і, звичайно, мені подобались різні хлопці. І я теж їм подобалась. Але як тільки починається якийсь розвиток наших відносин, якісь побачення, де я бачу, що мені відповідають взаємністю, я закриваюсь і хочу це закінчити, наче чогось боюсь. Чого - не знаю. І ця історія повторюється завжди.
Ось і зараз спілкуюсь з хлопцем, він мені подобається, у нас багато спільного і я відчуваю, що подобаюсь йому теж (він сам про це майже прямо говорить). Але я неначе насолоджуюсь процесом невідомості, коли він мені не пише, не з'являється, самим процесом очікування. А коли він з'являється, я наче ступорюсь, відчуваю, що може бути якесь продовження і не хочу цього.
Я не можу зрозуміти таку свою поведінку, я не хочу відштовхнути і цей раз дійсно хорошу людину.
Чому я так люблю ось цей процес невизначеності і переживаннями, я що, мазохістка? Що зі мною не так? Може щось із психікою моєю не так?
Логічно було б, щоб я відповідала взаємністю і насолоджувалась розвитком стосунків, але є якийсь страх і я не можу пояснити, чого я боюсь. Як позбутись цього відчуття?
Дякую завчасно.
Можливо, моя проблема здасться вам дивною і незрозумілою, але все таки мені б хотілось почути вашу думку. Почну з того, що мені 26 і стосунків в мене ніколи не було. З моєї ініціативи. Мені складно підібрати слова, щоб правильно описати свої почуття, та я спробую.
Я хочу стосунків і, звичайно, мені подобались різні хлопці. І я теж їм подобалась. Але як тільки починається якийсь розвиток наших відносин, якісь побачення, де я бачу, що мені відповідають взаємністю, я закриваюсь і хочу це закінчити, наче чогось боюсь. Чого - не знаю. І ця історія повторюється завжди.
Ось і зараз спілкуюсь з хлопцем, він мені подобається, у нас багато спільного і я відчуваю, що подобаюсь йому теж (він сам про це майже прямо говорить). Але я неначе насолоджуюсь процесом невідомості, коли він мені не пише, не з'являється, самим процесом очікування. А коли він з'являється, я наче ступорюсь, відчуваю, що може бути якесь продовження і не хочу цього.
Я не можу зрозуміти таку свою поведінку, я не хочу відштовхнути і цей раз дійсно хорошу людину.
Чому я так люблю ось цей процес невизначеності і переживаннями, я що, мазохістка? Що зі мною не так? Може щось із психікою моєю не так?
Логічно було б, щоб я відповідала взаємністю і насолоджувалась розвитком стосунків, але є якийсь страх і я не можу пояснити, чого я боюсь. Як позбутись цього відчуття?
Дякую завчасно.
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
