Вопрос от:
Arina
Возраст:
26
Чим пояснити ці переживання?
Вітаю!
Можливо, моя проблема здасться вам дивною і незрозумілою, але все таки мені б хотілось почути вашу думку. Почну з того, що мені 26 і стосунків в мене ніколи не було. З моєї ініціативи. Мені складно підібрати слова, щоб правильно описати свої почуття, та я спробую.
Я хочу стосунків і, звичайно, мені подобались різні хлопці. І я теж їм подобалась. Але як тільки починається якийсь розвиток наших відносин, якісь побачення, де я бачу, що мені відповідають взаємністю, я закриваюсь і хочу це закінчити, наче чогось боюсь. Чого - не знаю. І ця історія повторюється завжди.
Ось і зараз спілкуюсь з хлопцем, він мені подобається, у нас багато спільного і я відчуваю, що подобаюсь йому теж (він сам про це майже прямо говорить). Але я неначе насолоджуюсь процесом невідомості, коли він мені не пише, не з'являється, самим процесом очікування. А коли він з'являється, я наче ступорюсь, відчуваю, що може бути якесь продовження і не хочу цього.
Я не можу зрозуміти таку свою поведінку, я не хочу відштовхнути і цей раз дійсно хорошу людину.
Чому я так люблю ось цей процес невизначеності і переживаннями, я що, мазохістка? Що зі мною не так? Може щось із психікою моєю не так?
Логічно було б, щоб я відповідала взаємністю і насолоджувалась розвитком стосунків, але є якийсь страх і я не можу пояснити, чого я боюсь. Як позбутись цього відчуття?
Дякую завчасно.
Можливо, моя проблема здасться вам дивною і незрозумілою, але все таки мені б хотілось почути вашу думку. Почну з того, що мені 26 і стосунків в мене ніколи не було. З моєї ініціативи. Мені складно підібрати слова, щоб правильно описати свої почуття, та я спробую.
Я хочу стосунків і, звичайно, мені подобались різні хлопці. І я теж їм подобалась. Але як тільки починається якийсь розвиток наших відносин, якісь побачення, де я бачу, що мені відповідають взаємністю, я закриваюсь і хочу це закінчити, наче чогось боюсь. Чого - не знаю. І ця історія повторюється завжди.
Ось і зараз спілкуюсь з хлопцем, він мені подобається, у нас багато спільного і я відчуваю, що подобаюсь йому теж (він сам про це майже прямо говорить). Але я неначе насолоджуюсь процесом невідомості, коли він мені не пише, не з'являється, самим процесом очікування. А коли він з'являється, я наче ступорюсь, відчуваю, що може бути якесь продовження і не хочу цього.
Я не можу зрозуміти таку свою поведінку, я не хочу відштовхнути і цей раз дійсно хорошу людину.
Чому я так люблю ось цей процес невизначеності і переживаннями, я що, мазохістка? Що зі мною не так? Може щось із психікою моєю не так?
Логічно було б, щоб я відповідала взаємністю і насолоджувалась розвитком стосунків, але є якийсь страх і я не можу пояснити, чого я боюсь. Як позбутись цього відчуття?
Дякую завчасно.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
