Live:
question author 5 minutes тому: «Он постоянно просит прощения, стараемся вместе жить,но меня через день накрывает обида к нему. Не могу даже слышать её имя просто в фильмах,сразу злость на неё, она просто сама н»
question author 59 minutes тому: «Реакція на відповідь № 392218 для Ганна Автонділова Я не могу понять,как он так мог глядя мне в глаза врать.Обида и ненависть к нему,но стараюсь »
Володимир Тарасенко
Володимир Тарасенко 2 hours тому: «Здравствуйте! цитата: «И вот год спустя ,я ей написала,что скину её переписку с моим мужем её мужу,чтобы вся её семья знала какая она.» Это было желание мести с Вашей стороны? Н»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Анна Age: 25

Я розгублена

Доброго вечора. Мене звати Анна. Мені 25 років.Не пам'ятаю коли це зі мною почалося, але напевно з років 15 у мене завжди був страх що я буду тупою і що ніколи не зможу чогось досягти. Тобто не знайду своє призначення в житті. І ніколи не буду жити так як хотілось би, мати все для того щоб мені було комфортно на максимум і при цьому бути счасливим і завжди в ресурсі с самою собою. І тому, з тих пір я завжди щось шукаю, шукаю те що могло б мені допомогти. Читала книги різні, вичитувала всяку інформацію, щось намагалася робити. Але до сих пір я ні до чого не прийшла. Періодами у мене з'являлось бажання щось робити, у мене була класна мотивація, але через короткий час я згасала, я забивала на все, днями дивилася серіали, і так продовжувалось довго. Потім мені це набридало, і я знову в пошуках, намагалася найти інформацію як прийти до того чи цього, читала книги по саморозвитку, слухала різні вебинари і так далі. Але нічого. І зараз і тоді у мене в голові каша, мої думки не зрозумілі мені. Я не можу розібратися с самою собою, не можу зрозуміти чого я хочу, з чого мені зараз почати, що мені треба зараз робити, я розгублена, мої думки мене не хочуть слухати. Періодами у мене наче все добре, але частіше я відчуваю апатію. Коли я не в ресурсі, мої діти страждають від мене. Я зла, я кричу на них, вони мене часто бісять. І тоді я думаю тільки про те щоб втекти від них, побути одною, щоб ніхто мене просто не чіпав. Я вже на стільки втомилася від цієї рутини з дітьми, що вже летить криша. І зараз коли я вже 3 неділю без дітей, все одно навіть коли ми їх забираємо від бабусі на вхідні я дуже сильно злюсь коли вони роблять шкоду, заводять істерики або постійно від мене щось хочуть, я не можу їх витримати і начинаю зриватися. Я розумію що мені треба роботи щось с собою, але я не знаю що саме і як. З чого в загалі почати. Написавши це, я не впевнена що це все що мене тривожить, бо я не до кінця розумію сама себе. І скільки вже прошло років, а я незнаю хто я. І це переслідує мене до сих пір. Мені дуже потрібен психолог, але із-за фінансів я не можу собі це дозволити, бо впевнена що мені потрібен не один сеанс. Але змиритися з цим всим досі не можу, тому і у вічному пошуку. Можу тут мені відкриють на щось очі. Дякую
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.