Я розгублена

Question

Доброго вечора. Мене звати Анна. Мені 25 років.Не пам'ятаю коли це зі мною почалося, але напевно з років 15 у мене завжди був страх що я буду тупою і що ніколи не зможу чогось досягти. Тобто не знайду своє призначення в житті. І ніколи не буду жити так як хотілось би, мати все для того щоб мені було комфортно на максимум і при цьому бути счасливим і завжди в ресурсі с самою собою. І тому, з тих пір я завжди щось шукаю, шукаю те що могло б мені допомогти. Читала книги різні, вичитувала всяку інформацію, щось намагалася робити. Але до сих пір я ні до чого не прийшла. Періодами у мене з'являлось бажання щось робити, у мене була класна мотивація, але через короткий час я згасала, я забивала на все, днями дивилася серіали, і так продовжувалось довго. Потім мені це набридало, і я знову в пошуках, намагалася найти інформацію як прийти до того чи цього, читала книги по саморозвитку, слухала різні вебинари і так далі. Але нічого. І зараз і тоді у мене в голові каша, мої думки не зрозумілі мені. Я не можу розібратися с самою собою, не можу зрозуміти чого я хочу, з чого мені зараз почати, що мені треба зараз робити, я розгублена, мої думки мене не хочуть слухати. Періодами у мене наче все добре, але частіше я відчуваю апатію. Коли я не в ресурсі, мої діти страждають від мене. Я зла, я кричу на них, вони мене часто бісять. І тоді я думаю тільки про те щоб втекти від них, побути одною, щоб ніхто мене просто не чіпав. Я вже на стільки втомилася від цієї рутини з дітьми, що вже летить криша. І зараз коли я вже 3 неділю без дітей, все одно навіть коли ми їх забираємо від бабусі на вхідні я дуже сильно злюсь коли вони роблять шкоду, заводять істерики або постійно від мене щось хочуть, я не можу їх витримати і начинаю зриватися. Я розумію що мені треба роботи щось с собою, але я не знаю що саме і як. З чого в загалі почати. Написавши це, я не впевнена що це все що мене тривожить, бо я не до кінця розумію сама себе. І скільки вже прошло років, а я незнаю хто я. І це переслідує мене до сих пір. Мені дуже потрібен психолог, але із-за фінансів я не можу собі це дозволити, бо впевнена що мені потрібен не один сеанс. Але змиритися з цим всим досі не можу, тому і у вічному пошуку. Можу тут мені відкриють на щось очі. Дякую

Віталій Вікторович Бондарчук · Answer

Доброго ранку, Анна. А Ви по-справжньому цікава людина ... У той час, як більшість людей, вдають що знають хто вони, задовільнюючись соціальними ролями, які нав'язує їм суспільство, Ви задаєтеся глибоким екзистанційним питанням: "Хто я?" 
Подібно античному Сократу приходите до висновку, що знаєте лише те, що нічого по суті не знаєте, у той час як інші не усвідомлюють навіть цього.
Заганяючи себе у рамки своїх фінансових можливостей, Ви впевнені у необхідності допомоги психолога і не можете змиритися з тим, щоб просто жити звичайним життям і як Шекспір вважаєте: "Що означає людина, коли її бажання - їжа та сон? Вона лише тварина і усе. Напевно ж той, хто нас створив з поняттям про майбутнє та минуле, нам розум дав не з тим, щоби він гнив 
дарма"

Ирина Николаевна Островерх · Answer

Доброго дня, Анна!

"Я вже на стільки втомилася від цієї рутини з дітьми, що вже летить криша"

Я думаю перш за все вам необхідно почати відновлювати свій ресурс. Чесно кажучи шукати сенс життя у період, коли на вас відповідальність за виховання дітей не є доцільним. Адже діти забирають дуже багато сил і енергії, і наразі ваша роль мами - є головною у житті. Ця роль відповідальна та виснажлива.
Що надає вам сил у житті? Що радує? Які дії вам приносять задоволення?

"я дуже сильно злюсь коли вони роблять шкоду, заводять істерики або постійно від мене щось хочуть, я не можу їх витримати і начинаю зриватися. Я розумію що мені треба роботи щось с собою, але я не знаю що саме і як. З чого в загалі почати. Написавши це, я не впевнена що це все що мене тривожить, бо я не до кінця розумію сама себе"

По перше, почніть задовольняти свої базові потреби. У відновленні, у регулюванні свого емоційного стану, у повноцінному відпочинку та прийнятті відповідальності за роль мамы.
Найкраще звичайно вам було працювати з психологом, ви можете знайти групи безкоштовних групових занять, або підібрати починаючого  психолога,  за невеличку оплату.

Єлізавета Андрющенко · Answer

Доброго ранку, Анна.
[quote]у мене завжди був страх що я буду тупою і що ніколи не зможу чогось досягти[/quote]
А що станеться, якщо Ваш страх здійсниться? Що після цього? Що взагалі для Вас означає бути "тупою"?

В наших страхах - наш ресурс. Поки він живе в Вашій голові - він поглинає всю енергію. 

Бажання бути якоюсь, в Вашому розумінні не "тупою", переноситься на дітей. Злість та не прийняття в першу чергу себе, такою яка Ви є на сьогодні, а відповідно і дітей. Вони Вас відчувають і зеркалять Вашу недосконалість. 

[quote]Я розумію що мені треба роботи щось с собою, але я не знаю що саме і як.[/quote]
Так, Ви праві - Вам потрібно дозволити собі бути собою без шаблонів та відповідності якимось образам в Вашій голові. 
Ви така, яка є. Приймаючи в собі і хороше, і погане, вималюється розуміння "Хто я".

Наталия Павловна Венглинская · Answer

Анна, доброго часу доби!
 [quote]з років 15 у мене завжди був страх що я буду тупою і що ніколи не зможу чогось досягти[/quote]
Думаєте успіху досягають лиши дуже розумні люди?
Що, на Вашу думку, необхідно для того, щоб досягти успіху і в якій пропорції (%)?

 [quote]І зараз і тоді у мене в голові каша, мої думки не зрозумілі мені. [/quote]
Чим Ви зара займаєтесь - де працюєте? Які маєте навички та знання? Де вчилися?

 [quote]З чого в загалі почати.[/quote]
Заспокоїтися!
Ви вже молодець!!! Ви намагаєтесь щось змінити в собі - це вже круто! І це варто того, щоб сказатит собі: Аня - ти молодець!
Зробіть це перед дзеркалом, глядя собі у очі. Ми всі потребухєто того, щоб бути побаченим, прийнятим, схваленим. Будьте першою, хто це зробить - побачте себе, прийміть себе та похваліть себе.
А далі, спробуйте спочатку виписати всі свої надбання (знання, навички, дипломи) та подивитися де в якій сфері вони можуть принести Вам дохід. А наступний список - таланти і те шо подобається робити., та пошукайте які напрямки роботи можуть бути в зоні Ваших талантів та вподобань. Складіть план, як дійти до професії що подобається і дійте. Це якщо абсолютно самостійно..

 [quote]Мені дуже потрібен психолог, але із-за фінансів я не можу собі це дозволити, бо впевнена що мені потрібен не один сеанс. [/quote]
Так. Вам потрібен психолог і точно не на один сеанс, а десь на 16-20 сеансів, як мінімум.
Ви 25 років відшліфовували життя по індуцированим принципам, цінностям та поняттям, відпрацьовували ідельно свої емоційні реакції та свою поведінку, тож повернути собі автентичність за "раз-два" стовідсотково не вийде. Тому це має бути глибока, систематична і тривала робота із фахівцем.
"Проблема з фінансами" - це традиційна відмовка, щоб не працювати. По-перше, є різні ціни. По-друге, у багатьох фахівців є соціальні клієнти, а це дуже доступна вартість за консультацію. І по-третє, у кожної людини є фінансова можливість зайнятися своїм здоровям. Я особисто це багато разів перевіряла з людьми, які жили за межою бідності - у всіх, як виявилось при детальному розгляді, є можливість вкласти якісь кошти в своє здоровя.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго ранку, Анно!
[quote]Можу тут мені відкриють на щось очі.[/quote]
Якщо і відкриють, то спільними з вами зусиллями(!)
[quote]Я вже на стільки втомилася від цієї рутини з дітьми, що вже летить криша. І зараз коли я вже 3 неділю без дітей, все одно навіть коли ми їх забираємо від бабусі на вхідні я дуже сильно злюсь коли вони роблять шкоду, заводять істерики або постійно від мене щось хочуть, я не можу їх витримати і начинаю зриватися. Я розумію що мені треба роботи щось с собою, але я не знаю що саме і як. З чого в загалі почати.[/quote]
Ось цей опис вашого стану свідчить про емоційне виснаження, яке призводить до роздратування і беспорадності. Ви згодні. Коли так, то найперше що потрібно - це подбати про своє здоров'я і відновлення. Хто у нас займається питаннями здоров'я? - правильно, лікарі. Тому оптимально зробити візит до дільничого терапевта і, напевно, до невролога. Вони вас вислухають, розпитають і дадуть  поради, як привести стан у відносну норму. Можливо, випишуть дієві ліки. Внаслідок чого вам стане набагато краще. 

А далі вже почнете з'ясовувати більш складні для вирішення питання:
[quote]І скільки вже прошло років, а я незнаю хто я.[/quote]
[quote]з років 15 у мене завжди був страх що я буду тупою і що ніколи не зможу чогось досягти. Тобто не знайду своє призначення в житті.[/quote]
Звісно, без психолога на цьому шляху буде важко обійтись. Та ви ж не одна, у вас є чоловік. Та й в Україні працюють центри соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді. Психологи там допомогають людям безкоштовно, ведуть групи підтримки. Пошукайте такі центри поблизу.

Павел Леонидович Басанский · Answer

Доброго, Анна!
[quote]Мені дуже потрібен психолог, але із-за фінансів я не можу собі це дозволити, бо впевнена що мені потрібен не один сеанс. Але змиритися з цим всим досі не можу, тому і у вічному пошуку. Можу тут мені відкриють на щось очі.[/quote]
Так, відкриють: якщо Вам потрібен психолог, але через фінанси Ви не можете собі це дозволити, бо впевнені що Вам потрібен не один сеанс, то почніть з ОДНОГО, ПЕРШОГО сеансу. Прямо зараз. Не відкладаючи. Доки мотивовані на роботу. І працюйте стільки, скільки вистачає коштів. Хай це навіть буде кілька сеансів, 3-5 або 10. Часто буває й так, що людині суттєво допомагає навіть один-два сеанси. Тоді, нащо чекати?

Єлізавета Андрющенко · Answer

"Я помічаю як я багато чогось хочу, але мінус в тому що я ніколи не можу дійти до мети, бо згасаю."

Чим вищі очікування - чим більше знецінення того, що маєте. 

"Я хочу виховати дітей так щоб в дорослому житті вони могли досягти успіху, були счасливі і мали яскраве життя, яке вони самі собі побудують."
А особисто Ви хотіли б, щоб Вас приймали безумовно? Просто тому що є така Ви зі своїм набором якостей і характеристик? Щоб Вас любили просто так? Без очікувань від Вас якихось результатів?

"Я хочу бути мамою з якої діти зможуть брати приклад." 
А Ви не така?

Єлізавета Андрющенко · Answer

Першу відповідь Вам я закінчили на "Ви така, яка є. Приймаючи в собі і хороше, і погане, вималюється розуміння "Хто я".
Це як раз про те, що Ви не приймаєте в собі свою Тіньову сторону, те що Ви маєте право бути не в ресурсі, що Ви можете злитися та плакати, що можете бути не ідеальною мамою. Ви не залізна леді, у Вас є право кричати і втомлюватись. Питання, чому Ви самі собі не дозволяєте це? На кого боїтесь бути схожою? 

"Я хочу балансу с самою собою." 
 Прийняття себе різною - шлях до внутрішньої гармонії. 

"Я хочу досягти успіху для себе в першу чергу." - "знаю що мене люблять і приймають таку як є." 
А це не успіх?

Єлізавета Андрющенко · Answer

"І я так боюсь що до кінця життя не знайду себе" 
Де точка, коли Ви себе загубили? З цього і треба почати свій рух. Маленькі кроки приводять до гарних результатів без вигорання. 
Трансформація особистості триває впродовж всього життя. Якщо дивитись з точки А в точку Б дуже страшно рухатись, і виникає велика кількість думок. А якщо розбити на маленькі відрізки, в яких Ви робити те, що можливо насьогодні, при цьому то прискорюючи рух, то уповільнюючись - тривожність відступає і життя наповнюється задоволенням. 

"я хочу дати приклад дітям"..
Ви хочете дати те, що не дали Вам батьки.
На жаль, особисті дитячі травми часто переносяться на дітей. Тобто Ваших батьків на Вас, Ваші на Ваших дітей. 

Тема сепарація для Вас залишається відкритою і було б чудово попрацювати в цьому напрамку з психологом.

Єлізавета Андрющенко · Answer

Успіхів Вам, Анна.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Я розгублена

Відповіді психологів