Я розгублена
Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.
Віталій Вікторович Бондарчук психолог 12-06-2023 06:09:32 |
1
Доброго ранку, Анна. А Ви по-справжньому цікава людина ... У той час, як більшість людей, вдають що знають хто вони, задовільнюючись соціальними ролями, які нав'язує їм суспільство, Ви задаєтеся глибоким екзистанційним питанням: "Хто я?" Подібно античному Сократу приходите до висновку, що знаєте лише те, що нічого по суті не знаєте, у той час як інші не усвідомлюють навіть цього. Заганяючи себе у рамки своїх фінансових можливостей, Ви впевнені у необхідності допомоги психолога і не можете змиритися з тим, щоб просто жити звичайним життям і як Шекспір вважаєте: "Що означає людина, коли її бажання - їжа та сон? Вона лише тварина і усе. Напевно ж той, хто нас створив з поняттям про майбутнє та минуле, нам розум дав не з тим, щоби він гнив дарма" |
Ирина Николаевна Островерх психолог Харків 12-06-2023 07:39:19 |
1
Доброго дня, Анна! "Я вже на стільки втомилася від цієї рутини з дітьми, що вже летить криша" Я думаю перш за все вам необхідно почати відновлювати свій ресурс. Чесно кажучи шукати сенс життя у період, коли на вас відповідальність за виховання дітей не є доцільним. Адже діти забирають дуже багато сил і енергії, і наразі ваша роль мами - є головною у житті. Ця роль відповідальна та виснажлива. Що надає вам сил у житті? Що радує? Які дії вам приносять задоволення? "я дуже сильно злюсь коли вони роблять шкоду, заводять істерики або постійно від мене щось хочуть, я не можу їх витримати і начинаю зриватися. Я розумію що мені треба роботи щось с собою, але я не знаю що саме і як. З чого в загалі почати. Написавши це, я не впевнена що це все що мене тривожить, бо я не до кінця розумію сама себе" По перше, почніть задовольняти свої базові потреби. У відновленні, у регулюванні свого емоційного стану, у повноцінному відпочинку та прийнятті відповідальності за роль мамы. Найкраще звичайно вам було працювати з психологом, ви можете знайти групи безкоштовних групових занять, або підібрати починаючого психолога, за невеличку оплату. |
Єлізавета Андрющенко психолог Суми 12-06-2023 09:07:52 |
1
Доброго ранку, Анна. цитата:
у мене завжди був страх що я буду тупою і що ніколи не зможу чогось досягти В наших страхах - наш ресурс. Поки він живе в Вашій голові - він поглинає всю енергію. Бажання бути якоюсь, в Вашому розумінні не "тупою", переноситься на дітей. Злість та не прийняття в першу чергу себе, такою яка Ви є на сьогодні, а відповідно і дітей. Вони Вас відчувають і зеркалять Вашу недосконалість. цитата:
Я розумію що мені треба роботи щось с собою, але я не знаю що саме і як. Ви така, яка є. Приймаючи в собі і хороше, і погане, вималюється розуміння "Хто я". |
Наталия Павловна Венглинская психолог Київ 12-06-2023 09:21:49 |
Анна, доброго часу доби!
цитата:
з років 15 у мене завжди був страх що я буду тупою і що ніколи не зможу чогось досягти Що, на Вашу думку, необхідно для того, щоб досягти успіху і в якій пропорції (%)? цитата:
І зараз і тоді у мене в голові каша, мої думки не зрозумілі мені. цитата:
З чого в загалі почати. Ви вже молодець!!! Ви намагаєтесь щось змінити в собі - це вже круто! І це варто того, щоб сказатит собі: Аня - ти молодець! Зробіть це перед дзеркалом, глядя собі у очі. Ми всі потребухєто того, щоб бути побаченим, прийнятим, схваленим. Будьте першою, хто це зробить - побачте себе, прийміть себе та похваліть себе. А далі, спробуйте спочатку виписати всі свої надбання (знання, навички, дипломи) та подивитися де в якій сфері вони можуть принести Вам дохід. А наступний список - таланти і те шо подобається робити., та пошукайте які напрямки роботи можуть бути в зоні Ваших талантів та вподобань. Складіть план, як дійти до професії що подобається і дійте. Це якщо абсолютно самостійно.. цитата:
Мені дуже потрібен психолог, але із-за фінансів я не можу собі це дозволити, бо впевнена що мені потрібен не один сеанс. Ви 25 років відшліфовували життя по індуцированим принципам, цінностям та поняттям, відпрацьовували ідельно свої емоційні реакції та свою поведінку, тож повернути собі автентичність за "раз-два" стовідсотково не вийде. Тому це має бути глибока, систематична і тривала робота із фахівцем. "Проблема з фінансами" - це традиційна відмовка, щоб не працювати. По-перше, є різні ціни. По-друге, у багатьох фахівців є соціальні клієнти, а це дуже доступна вартість за консультацію. І по-третє, у кожної людини є фінансова можливість зайнятися своїм здоровям. Я особисто це багато разів перевіряла з людьми, які жили за межою бідності - у всіх, як виявилось при детальному розгляді, є можливість вкласти якісь кошти в своє здоровя. |
Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 12-06-2023 09:28:05 |
Доброго ранку, Анно!
цитата:
Можу тут мені відкриють на щось очі. цитата:
Я вже на стільки втомилася від цієї рутини з дітьми, що вже летить криша. І зараз коли я вже 3 неділю без дітей, все одно навіть коли ми їх забираємо від бабусі на вхідні я дуже сильно злюсь коли вони роблять шкоду, заводять істерики або постійно від мене щось хочуть, я не можу їх витримати і начинаю зриватися. Я розумію що мені треба роботи щось с собою, але я не знаю що саме і як. З чого в загалі почати. А далі вже почнете з'ясовувати більш складні для вирішення питання: цитата:
І скільки вже прошло років, а я незнаю хто я. цитата:
з років 15 у мене завжди був страх що я буду тупою і що ніколи не зможу чогось досягти. Тобто не знайду своє призначення в житті. |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 12-06-2023 14:58:14 |
Доброго, Анна!
цитата:
Мені дуже потрібен психолог, але із-за фінансів я не можу собі це дозволити, бо впевнена що мені потрібен не один сеанс. Але змиритися з цим всим досі не можу, тому і у вічному пошуку. Можу тут мені відкриють на щось очі. |
12-06-2023 19:49:20Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 344870 для Єлізавета Андрющенко Цей страх був у мене з підліткового віку і до якогось часу. Зараз я не вважаю себе тупою, навпаки я стала мудріше і розумніше. І скоріш за все завдяки чоловіку, бо він завжди мені робив компліменти і показував як мене любить і поважає. Зараз проблема втому що я хочу займатися ділом яке мені буде дуже подобатися і при цьому приносити хороший дохід. Я хочу бути мамою з якої діти зможуть брати приклад. Я хочу виховати дітей так щоб в дорослому житті вони могли досягти успіху, були счасливі і мали яскраве життя, яке вони самі собі побудують. Тому я періодами слухаю психологів по вихованню і таке подібне, і вони мені дуже допомагали. Але з часом я знову все кидаю, і мені нічого не хочеться робити, і знову кричу на дітей. Я помічаю як я багато чогось хочу, але мінус в тому що я ніколи не можу дійти до мети, бо згасаю. |
13-06-2023 00:42:57Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 344871 для Наталия Павловна Дякую за відповідь. Ні, я не вважаю що успіху можуть досягти тільки розумні. Для того щоб досягти успіху треба розуміти чого ти насправді хочеш, якої цілі ти хочешь досягти. Успішні ті люди які йдуть до своєї цілі не зважаючи на перешкоди і страхи. І вони точно розуміють куди прямують. А моя проблема в тому що я намагаюсь знайти себе, але часто не вистачає духу дойти до кінця. І тоді мені здається що поворот був не туди. Начебто я щось роблю, а по суті я нічого не роблю.Чим Ви зара займаєтесь - де працюєте? Які маєте навички та знання? Де вчилися? Зараз я у декреті. Працювала звичайним оператором-касиром на автозаправці. На попередній роботі я була консультантом. І я точно знаю що залишатися оператором-касиром я не хочу, я хочу чогось більшого. Закінчила училище. Після нього думала вступати до вищої освіти, але як і зараз я не знала на кого хочу вчитися. Навички чи знання? Я б не сказала що в мене є якісь знання чи навички після училище, по спеціальності я все рівно не пішла. Просто вчилася на стажуванні, якийсь досвід брала на роботі. І все. А потім декрет. І цілий декрет я постійно шукала роботу онлайн, але ні на чому так і не зупинилась. Бо зрозуміла що онлайн це не для мене. Я навіть створила свій магазин в інстаграмі, але згодом покинула його, бо не можу просто цілими днями сидіти в телефоні. Мені більше до вподоби реальна робота в реальному житті. В декреті я намагаюсь не витрачати свій час і щось постійно шукаю, і хочу зрозуміти куди мені йти. І здається саме тому я злюсь на дітей, бо вони не дають мені час на себе. І саме тому я заплутана в край. І може справді зараз не час в пошуку себе, бо діти ні в чому не винні, і треба посвятити час для них. Може тоді ми всі будемо спокійні. Мені вже 25, і я боюсь що мій час швидко пройде, а я так і ні до чого не прийду. Так вже життя і буду працювати на не улюбленій роботі, постійно шкодуючи про щось. Нещодавно зрозуміла що обожнюю вязати, але це просто хоббі, і нічим більше воно не може стати. Авжеж, можно зробити бізнес, але на цьому я далеко не піду. Цього замало для кращого життя. На справді, якщо добре подумати у мене є ціль. Моя ціль зробити своє життя краще. Але це не конкретика, без деталей до цілі не дійдешь. І моя проблема в тому що я не знаю як правильно розставити ці деталі. Я не знаю з чого мені почати. В моїх мізках багато думок. Вони заплутались на стільки сильно, що я навіть не розумію чи є вони насправді. Не можу дібратися до своєї глибини. Наче її не існує. |
13-06-2023 01:20:57Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 344866 для Ирина Николаевна Дякую вам за відповідь)"Що надає вам сил у житті? Що радує? Які дії вам приносять задоволення?" Ці питання мене загнали в ступор. Я навіть незнаю що відповісти. Коли почалася війна, я з дітьми поїхали з України. Спочатку все було добре, але потім я розуміла що мені дуже тяжко і я постійно мріяла щоб хтось хоч на декілька годин забрав у мене дітей. Коли ми виїдживали з родичами на відпочинок кудись, для мене кожен такий відпочинок був не відпочинком, а випробуванням моїх нервів. І з кожним разом я казала що більше нікуди з дітьми без чоловіка їхати не хочу. Мені краще було з ними дома, спокійніше. До нас приїжджала бабуся, допомагала як могла. Мені було легше. Але цього як виявилось було замало. Останні пів року я занадто роздратована, постійно старалася бути спокійною, деколи виходило, але також часто зривалася. Я вже декілька разів була в Україні, і зараз я тут. І для мене це рай на землі. Мені тут так добре, просто не можливо передати словами. Хоч і живемо ми не так добре як в Європі, але це краще ніж страждати там і бути постійно злою, там зі мною страждають в першу чергу діти. І я не хочу щоб із-за мене в майбутньому у них були психологічні проблеми. Але з одного боку страшно залишатися тут. Тому зараз я намагаюсь відновитися, щоб поїхати назад спокійною. Але здається я досі на місці, я спокійніша, але цього часу мало щоб відновитися. Тут є ще щось. В моїй голові немає порядку. Нема точності. Думки заплутані. Зараз, навіть будучи без дітей дома, на самоті поки чоловік працює я не можу зібратися до купи. Наче мої частини душі і тіла десь далеко один від одного. |
Єлізавета Андрющенко психолог Суми 13-06-2023 08:05:45 |
"Я помічаю як я багато чогось хочу, але мінус в тому що я ніколи не можу дійти до мети, бо згасаю."
Чим вищі очікування - чим більше знецінення того, що маєте. "Я хочу виховати дітей так щоб в дорослому житті вони могли досягти успіху, були счасливі і мали яскраве життя, яке вони самі собі побудують." А особисто Ви хотіли б, щоб Вас приймали безумовно? Просто тому що є така Ви зі своїм набором якостей і характеристик? Щоб Вас любили просто так? Без очікувань від Вас якихось результатів? "Я хочу бути мамою з якої діти зможуть брати приклад." А Ви не така? |
13-06-2023 08:33:11Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 344925 для Єлізавета Андрющенко "А особисто Ви хотіли б, щоб Вас приймали безумовно? Просто тому що є така Ви зі своїм набором якостей і характеристик? Щоб Вас любили просто так? Без очікувань від Вас якихось результатів?"Я про це не думаю. Бо знаю що мене люблять і приймають таку як є. Тут проблема в моїй голові. Я для себе самої хочу бути кимось, щоб жити комфортно і счасливо. Я зараз счастлива, і дякую всесвіту що в мене є діти, чоловік, родні, криша над головою і їжа. Але мені не достатньо. Я хочу балансу с самою собою. Я хочу досягти успіху для себе в першу чергу. "А Ви не така?" Ні, зовсім не така. Хіба кричати на дітей це гарний приклад? Я коли сильно злюсь постійно плачу і ненавижу себе за те що так поводжусь с дітьми. Я доросла людина, а вони діти. І тут я повинна вміти знайти з ними контакт в будь якій ситуації. А в мене не завжди виходить. Я вже не авторитет для своїх дітей, я це відчуваю. З мене нема с чого брати приклад. Принаймні поки що я незнаю який приклад вони можуть взяти від мене. |
Єлізавета Андрющенко психолог Суми 13-06-2023 09:16:27 |
Першу відповідь Вам я закінчили на "Ви така, яка є. Приймаючи в собі і хороше, і погане, вималюється розуміння "Хто я".
Це як раз про те, що Ви не приймаєте в собі свою Тіньову сторону, те що Ви маєте право бути не в ресурсі, що Ви можете злитися та плакати, що можете бути не ідеальною мамою. Ви не залізна леді, у Вас є право кричати і втомлюватись. Питання, чому Ви самі собі не дозволяєте це? На кого боїтесь бути схожою? "Я хочу балансу с самою собою." Прийняття себе різною - шлях до внутрішньої гармонії. "Я хочу досягти успіху для себе в першу чергу." - "знаю що мене люблять і приймають таку як є." А це не успіх? |
13-06-2023 12:56:37Дополнение от автора |
"Це як раз про те, що Ви не приймаєте в собі свою Тіньову сторону, те що Ви маєте право бути не в ресурсі, що Ви можете злитися та плакати, що можете бути не ідеальною мамою. Ви не залізна леді, у Вас є право кричати і втомлюватись." Я знаю що маю право. Але це на стільки часто буває, що я вже не можу. Я не хочу бути такою. Я хочу вміти знаходити вирішення цього стану. Робити так щоб мені було добре на душі, спокійно. Не не стерпно терпіти вже. Вже хочеться якоїсь ясності в моїй голові, просвітлення, гармонію с самою собою. Не зрозумілість в моїй голові вже багато років. І я так боюсь що до кінця життя не знайду себе, так і будучи в вічному пошуку. Є моменти коли зупиняюсь, забиваю на все що довгі роки тривожить. Просто живу, і насолоджуюсь. А потім знову і знову приходять ці питання до моїх мізків. Здається, що я ніколи не зупинюсь, до поки не прийде до мене ясність, просвітлення. Я буду забувати на деякий час від втоми, але потім знову і знову буду задавати собі питання які хвилюють мене усе життя. Питання, чому Ви самі собі не дозволяєте це? На кого боїтесь бути схожою? Незнаю. Може на своїх батьків. Я не хочу жити так як в дитинстві. Дитинство було чудове, дуже багато класних моментів, але і поганих було чи мало. Часто у нас не було що їсти, тато часто пив. Мій покійний тато був двірником майже все життя, а мама була прибиральницею. Тато був дуже розумним, він багато читав, багато знав, але все своє життя працював двірником, він не любив цю роботи, він там часто пив. Але при цьому він завжди намагався нас прокормити, одіти. Працював на декількох роботах. Але для чого все все? Цього часто було не достатньо, він міг досягти чогось більшого. Але в нього не було той жаги до життя, до кращого життя. Хай буде як буде. А мама вірююща, і вона ніколи не прагнула до чогось кращого. Їх все влаштовувало, хоча за спинами четверо дітей. І я не виню їх не в чому. Я дякую їм за своє життя, і за все що вони нам дали. В старшому віці я намагалася підштовхнути тата що б він пішов на повара, він дуже смачно готував і любив це, але на це він відповідав що він старий і вже пізно. Я казала що нічого ще не пізно. Але коли він пив, завжди казав що не хоче жити. І в нього просто не було бажання жити. Як він казав "я живу за ради вас, діти"(( Я завжди плакала, коли уявляла що його не стане. Я стала першою хто сказав слово люблю. У нас в сімьї ніхто не казав що любить, ми просто знали да і все. Я вже в 15 років багато почала розуміти, і відчувала багато болі за тата, хвилювалася що він погубить себе. І просто із-за того що в нього не було жаги до життя, він все ж таки залишив нас. І я звинувачувала себе, бо якщо я б не змусила його піти на лікування від алкоголю в психлікарню, де нам обіцяли вилікувати його, але зробили з нього зомбі, і він себе покалічив, а згодом від травми помер. Як же боляче розуміти,що все могло бути по іншому, і він міг бути живим. Я просто хотіла допомогти йому відірватися від залежності, а вийшло все інакше. Я ніколи не хотіла бути такими як батьки, я завжди казала що досягну успіху, буду робити все щоб моє життя і життя дітей було кращим, а ніж моє дитинство. Тому я хочу дати приклад дітям, що завжди треба йти до своєї цілі, розуміти свої істині бажання і роботи своє життя краще. Не сидіти цілими днями за телефоном чи інжим гаджетом. Не витрачати час в пусту. Цікавитися життям, реальним життям. Проводити митті які запамьятаються. Подорожувати, відпочивати, мати улюблену роботу і мати час на саморозвиток. Іноді байдикувати, це теж потрібно. Але не так щоб кожними днями байдикувати, нічого не робити і не розвиватись. "Я хочу досягти успіху для себе в першу чергу." - "знаю що мене люблять і приймають таку як є." А це не успіх?" Це успіх в якусь міру. І тому я стала впевненіше, я знаю що мене цінують і люблять, і дякую всесвіту що в мене є такі люди, що в мене є щастлива сім я, у багатьох і цього нема, і я дуже це ціную. Без підтримки я б була вже психлікарні. Але це частина мого успіху. Другу частину я поки не можу знайти. І з кожним роком я лякаюсь що так і не знайшла те що так довго шукаю. |
Єлізавета Андрющенко психолог Суми 13-06-2023 13:47:54 |
"І я так боюсь що до кінця життя не знайду себе"
Де точка, коли Ви себе загубили? З цього і треба почати свій рух. Маленькі кроки приводять до гарних результатів без вигорання. Трансформація особистості триває впродовж всього життя. Якщо дивитись з точки А в точку Б дуже страшно рухатись, і виникає велика кількість думок. А якщо розбити на маленькі відрізки, в яких Ви робити те, що можливо насьогодні, при цьому то прискорюючи рух, то уповільнюючись - тривожність відступає і життя наповнюється задоволенням. "я хочу дати приклад дітям".. Ви хочете дати те, що не дали Вам батьки. На жаль, особисті дитячі травми часто переносяться на дітей. Тобто Ваших батьків на Вас, Ваші на Ваших дітей. Тема сепарація для Вас залишається відкритою і було б чудово попрацювати в цьому напрамку з психологом. |
13-06-2023 16:12:10Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 344959 для Єлізавета Андрющенко Дякую вам велике. Знаю що треба пропрацювати з психилогом. Буду щось вирішувати над цим питанням. |
Єлізавета Андрющенко психолог Суми 14-06-2023 08:18:06 |
|
Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться
Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователиЧтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.
Советы посетителей
Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.
![]() |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
Рекоммендуем

Предлагаем пройти тест от известного психолога Паулины Роуз Кланс, специализирующейся на феномене комплекса (синдрома) самозванца.

0% води! Якщо ти в бізнесі і досі немаєш грошей - тобі потрібно це прочитати! Успішне управління завжди прибуткове! Доказом цього є і мусить бути банківський рахунок компанії, який зростає на регулярній основі. Щороку, фінансові показники займа...

Людей, совершающих переворот в зрелой поре своей жизни немало. Для многих такие люди - «ненормальные». Очень важно, при возникновении такого порыва убедиться, что ты не идешь по ложному пути.

Когда владелец 24/7 решает бизнес-задачи компании, не обращая внимание на себя и свое самочувствие, бывает так, что выгорание и депрессивные состояния сразу и не заметить. Находясь не в тонусе, лидер начинает обвинять себя за это. Перманентный кризис – отличительная черта современности.

Ефект Данінга-Крюгера. Люди некомпетентні в тій чи іншій сфері схильні до надзвичайної впевненості в собі та власних знаннях. На противагу цьому-компетентні люди схильні до постійних сумнівів у своєму професіоналізмі, недооцінці себе та своїх можливо

Почему не получается выйти замуж, устроится на новую работу, выучить немецкий язык, сбросить вес, бросить курить...? В основе нашей мотивации лежат 2 механизма...