Проблема з самооцінкою та соціалізацією
Вже більше 9-ти років не можу жити повноцінним життям. Мені здається (чи може так і є, не впевнена), що від мене погано пахне (або дуже сильно пахне пральним порошком, парфумами і т.д). Боюсь контактувати з людьми, один період навіть боялась заходити до міського транспорту. Запахів як таких, від себе як правило не відчуваю, але страх постійно є. Розслаблено відчуваю себе тільки вдома (якщо нема гостей, звісно). Дуже загострився нюх, відчуваю запахи сильніше ніж рідні, як правило, вони мене дратують і я починаю нервувати. Перед виходом з дому обов'язково душ, чистий одяг. Але це не допомагає. Постійно здається, що я чимось не тим миюсь, перу, що воно все погано пахне. Парфуми майже не використовую. Коли наважусь використати, таке відчуття, що людям важко біля мене стояти, бо вони пахнуть не дуже приємно. Коли не користуюсь, теж важко, думаю, що чи ось воняю (голова, тіло, одяг з рота, по різному буває). Завжди очікую реакції людей, коли проходжу повз них, деколи мені здається, що їм неприємно знаходиться зі мною в приміщенні, тоді хочеться втекти кудись. Працювала з психологом, стало трохи легше, але часто мені здається, що під мене відходять люди. В таксі відкривають вікно, коли сідаю в машину. Такі ситуації напружують ще більше. Нервую, пітнію, кидає в жар, важко вдихнути спокійно. Не можу зрозуміти є той запах, чи це ігри мого мозку. Як зрозуміти чи є насправді запахи чи ні? Рекомендують антидепресанти, але не дуже хочеться сідати на таблетки
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.